Правки здаються дрібницею: «клієнт попросив трохи переробити — не проблема». Але кожен раунд правок — це години команди, за які ніхто не платить. Вони не видно в банківській виписці, не фігурують у договорі, а тим часом тихо з'їдають маржу проєкту. Агенція, яка не рахує вартість переробок, регулярно віддає клієнту безкоштовну роботу й дивується, чому прибутковий на вигляд проєкт вийшов у нуль.
Розберемо, скільки реально коштують правки і як не працювати на них у збиток.
Чому правки — прихована діра в прибутку
Проблема правок у тому, що вони не сприймаються як витрата. Оплату за проєкт ви бачите, а години на третій раунд правок — ні. Але собівартість проєкту вони збільшують так само, як і основна робота. Проєкт, проданий за фікс із розрахунку на 100 годин, після кількох раундів правок легко забирає 140 — і вся ця різниця йде з вашої маржі. Як через перевитрату годин проєкт іде в мінус — у статті Маржа по проєкту: як не працювати в мінус.
Скільки реально коштує правка
Щоб побачити ціну правок, переведіть їх у гроші через собівартість години. Якщо година команди коштує вам 600 грн, а раунд правок забрав 12 годин — це 7,2 тисячі вашого прибутку, віддані безкоштовно. На проєкті з кількома раундами набігає легко 20–30 тисяч. Порахувати собівартість години — у статті Собівартість години в агенції.
Чому клієнт не цінує «безкоштовні» правки
Коли правки безкоштовні й безлімітні, клієнт не має причин бути точним у ТЗ: простіше «подивитись кілька варіантів». Безкоштовне не цінують. Щойно правки понад ліміт стають платними, клієнт одразу формулює запит чіткіше — і кількість раундів падає сама собою. Це вигідно обом: ви не працюєте в збиток, клієнт отримує результат швидше.
Як обмежити правки
Рішення — не забороняти правки, а зафіксувати їх обсяг. У договорі чи оферті пропишіть кількість раундів, що входять у ціну (наприклад, два), а понад них — за окрему оплату за годинною ставкою. Це не жадібність, а нормальна практика: ви продаєте результат у межах узгодженого обсягу, а не безкінечні ітерації.
Приклад: як 3 раунди правок з'їли маржу
Проєкт на 80 тисяч, планова собівартість 60 тисяч (100 годин × 600 грн), закладена маржа 20 тисяч. Клієнт замовив 3 раунди правок понад узгоджене — по 12 годин кожен, разом 36 годин × 600 = 21,6 тисячі додаткової собівартості. Підсумок: собівартість 81,6 тисячі при ціні 80 — проєкт вийшов у мінус на 1,6 тисячі замість +20. Правки перетворили прибутковий проєкт на збитковий, і без обліку годин цього ніхто б не помітив.
З чого почати рахувати
Почніть фіксувати години на правки окремо хоча б на поточних проєктах. Ви одразу побачите, скільки прибутку йде на переробки. Далі — обмежте обсяг правок у договорі. Перевірити, які проєкти реально прибуткові після всіх правок, можна за 15 хвилин — як тут.
У Finmap години й витрати по проєктах зводяться в маржу, тож вартість правок видно на реальних цифрах, а не «на відчуття». Спробуйте 7 днів безкоштовно.
Часті питання
Бо вони не сприймаються як витрата: оплату ви бачите, а години на переробки — ні. При цьому собівартість проєкту вони збільшують так само, як основна робота.
Перевести години на правки в гроші через собівартість години. 12 годин правок × 600 грн = 7,2 тисячі вашого прибутку, віддані безкоштовно.
Не забороняти, а зафіксувати обсяг: у договорі прописати кількість раундів у ціні, а понад них — за окрему оплату за годинною ставкою. Клієнт одразу стає точнішим у ТЗ.
Ні, якщо це узгоджено наперед. Платні правки понад ліміт — нормальна практика: ви продаєте результат у межах обсягу, а не безкінечні ітерації.
