Карʼєр: 22 ₴ з тонни лежать у відвалі

«Шість років я підписував кошториси з однією собівартістю тонни на весь кар'єр. Потім розклав її по горизонтах: на верхньому сто дев'яносто п'ять, на нижньому двісті сімдесят п'ять. Та сама порода, та сама дробарка, різна ціна рішення» — так почав розмову Василь Кушнір, власник гранітного кар'єру на Житомирщині.

Картина знайома. Комплекс працює, замовники вибирають обсяг, ваги на виїзді закривають план. Собівартість тонни відома до гривні — одна на все підприємство.

Рахунок ламається в одному місці. Кар'єр продає тонну щебеню, а платить за тонну породи. Між ними стоїть вскриша — пуста порода, яку треба зняти, щоб дістатися граніту. І вона різна на кожному уступі.

Нижче розкладаємо кар'єр на дві одиниці — тонну з конкретного горизонту й фракцію, яку вона дає. І доходимо до того, чому 22 ₴ з кожної тонни лежать у відвалі.

Обидві одиниці вже є на кар'єрі. Горизонт знає маркшейдер, вихід фракцій знає машиніст комплексу. В обліку не стоїть ні перше, ні друге.

Шлях Василя: три горизонти

Василь починав з одного уступу й однієї щокової дробарки. Перші контракти були на бут для місцевих доріг. Вскриша була тонким шаром ґрунту, і собівартість справді була одна.

Далі пішли капітальні витрати: дробарно-сортувальний комплекс, бурова, екскаватор на вскриші, ваговий комплекс на виїзді. Кар'єр пішов углиб. Горизонтів стало три, а звичка рахувати однією цифрою лишилася.

Три уступи з'явилися не за планом, а за породою. Верхній виробили, пішли на другий, потім відкрили третій. Кожен новий стояв глибше за попередній, і пустої породи над ним було більше.

«Коли уступ був один, я тримав усю вскришу в голові. Тепер рішення ухвалюю по місячному звіту. У ньому тонни, виручка й собівартість. З якого горизонту та тонна — не написано. Наряди я підписував наосліп».

Межа середньої собівартості

Облік у Василя охайний. 36 000 т породи на місяць, виручка 11 232 000 ₴, прибуток 636 000 ₴. Рентабельність — 5,66%.

У цих цифрах немає помилки. У них є межа: вони підсумкові. Підсумок правдивий і водночас нічого не підказує — він не знає, звідки прийшла кожна тонна.

Поки кар'єр був одноуступним, середня цифра дорівнювала справжній. Уступів стало три — і середня стала просто середньою. Вона правдива для підприємства й неправдива для кожного забою окремо.

Собівартість тонни — не одна цифра, а стільки, скільки горизонтів.

Що показував місячний звіт

Облік, з яким кар'єр прожив ці роки, упізнає будь-яке підприємство, що виросло з одного уступу.

• Собівартість вели однією цифрою. Горизонт не стояв ніде — ні в наряді, ні в місячному звіті.
• Вскришу списували в загальний котел. Екскаватор працював на всі три уступи, а його кубометри не прив'язували до жодного.
• Тонни важили, але не розділяли. Ваги бачили щебінь, а не горизонт, з якого його взяли. Місячна відомість закривалася однією сумою тонн.
• Фракції рахували тоннами. Скільки відсіву лишилося під навісом, знав тільки машиніст. Частку реалізації по фракції не рахував ніхто.
• Відвал вважали нулем. Те, що не продалося, виїжджало на борт і зникало з обліку. Ні рядка, ні ціни.
• План ставили від потужності комплексу. Паспортна продуктивність дробарки ставала планом продажу, а збут підтягували потім.

Ні про породу, ні про техніку тут немає жодного слова. Шість пунктів, і всі облікові. Тому їх не бачив ні маркшейдер, ні начальник дільниці, ні сам Василь.

Тонна горизонту, а не кар'єру

Тонна породи на кар'єрі — не одна одиниця, а три. Виручка з неї однакова: 312 ₴ незалежно від уступу. Порода та сама, фракції ті самі, ціни ті самі.

Одиницю тут легко сплутати. Кар'єр продає тонну щебеню, а витрати несе на тонну породи. Рахувати треба породу: саме вона тягне вскришу, буріння й дроблення.

Собівартість при цьому різна, хоч переробка однакова — 175 ₴ на тонну. Це буріння й підривання 62 ₴, дроблення й сортування 95 ₴, навантаження 18 ₴.

Різною є тільки вскриша. Коефіцієнт вскриші — це скільки кубометрів пустої породи треба зняти, щоб дістатися однієї тонни товарної. Зняти й перевезти кубометр коштує 80 ₴.

Однакова ціна не означає однакової економіки забою.

Витрата поза рішенням власника

Чим глибше кар'єр, тим більше пустого лежить над покладом. На верхньому горизонті A це 0,25 м³ на тонну. На середньому B — 0,60 м³. На нижньому C — 1,25 м³.

Переведемо в гроші. Виходить 20 ₴ з тонни на A, 48 ₴ на B і 100 ₴ на C.

Це єдина витрата, яка росте без жодного рішення власника. Ніхто не змінював технологію й не піднімав тарифи. Просто роботи опустилися на уступ нижче.

Питання «чому тоді беруть з нижнього» має просту відповідь. На верхньому вже немає промислових запасів. Глибина — не вибір власника, а стан родовища.

Глибину не оптимізують — її закладають у ціну.

«Два роки я торгувався з перевізником за ставку на відкатку. Порахували — відкатка в собівартості тонни майже нічого не важить. Нижній горизонт дорожчий тому, що над ним у п'ять разів більше пустої породи. Торгувався я не за той рядок».

Де ховається маржа

Тепер те саме в таблиці. Переробка в кожному рядку однакова, виручка теж. Різницю робить один стовпець.

Горизонт	Вскриші, м³ на тонну	Вскриша, ₴/т	Переробка, ₴/т	Собівартість, ₴/т	Виручка, ₴/т	Маржа, ₴/т	Тонн на місяць	Внесок, ₴
Горизонт A	0,25	20	175	195	312	117	16 000	1 872 000
Горизонт B	0,60	48	175	223	312	89	12 000	1 068 000
Горизонт C	1,25	100	175	275	312	37	8 000	296 000
Разом	—	—	—	—	—	—	36 000	3 236 000

Верхній горизонт дає 117 ₴ маржі з тонни. Середній — 89 ₴. Нижній — 37 ₴. Усі три рядки — та сама порода й та сама дробарка.

Разом уступи дають 3 236 000 ₴ внеску на місяць. Більша частина приходить з верхнього: 16 000 т по 117 ₴ це 1 872 000 ₴.

Нижній уступ дає чверть обсягу й менше десятої частини внеску. У тоннах він виглядає повноцінним горизонтом. У грошах — ні.

Чому 0,25 і 1,25 — це кубометри, а не гроші

Два числа в першому стовпці легко прочитати як частки або як гривні. Це кубометри. 0,25 означає: щоб узяти тонну товарної породи на верхньому уступі, треба зняти чверть кубометра вскриші.

У гроші вони перетворюються в наступному стовпці. Там стоять 20 ₴ і 100 ₴ — та сама вскриша, помножена на вартість кубометра.

Різниця між 195 і 275 ₴ — тільки вскриша

Собівартість тонни на верхньому горизонті — 195 ₴, на нижньому — 275 ₴. Різниця 80 ₴. Це рівно різниця вскриші: 100 ₴ проти 20 ₴. Переробка в обох рядках однакова — 175 ₴.

Це й є відповідь на питання, чому середня цифра обманює. Вона лягає між 195 ₴ і 275 ₴ і не дорівнює жодній з них. А рішення ухвалюють по конкретному забою.

Різницю в собівартості робить геологія, не технологія.

Що кар'єр продає насправді

Друга половина рахунку не про глибину, а про попит. Кар'єр продає не породу, а фракції. Який буде розподіл, вирішує не власник.

Порода й налаштування дробарки дають один і той самий склад. Щебінь 20–40 — це 25% виходу. Щебінь 5–20 — 35%. Відсів 0–5 — 30%. Негабарит — 10%.

Негабарит — це великий камінь, що не пішов у дробарку. Відсів — найдрібніше, кам'яне борошно з-під сита. Попит на ці дві фракції зовсім інший.

Дрібний щебінь забирають увесь, до останньої тонни. По нього приїжджають самі. Відсів і бутовий камінь треба пропонувати: різниця не в якості, а в тому, хто починає перемовини.

Асортимент задає порода, а не відділ збуту.

Вихід проти попиту

Покладемо вихід і попит в одну таблицю. Два стовпці у відсотках стоять поруч, і саме тут ухвалюють рішення.

Фракція	Частка виходу	Ціна, ₴/т	Реалізація	Потенційно, ₴/т породи	Реально, ₴/т	У відвал, ₴/т
Щебінь 20–40	25%	440	100%	110,00	110,00	0,00
Щебінь 5–20	35%	480	100%	168,00	168,00	0,00
Відсів 0–5	30%	120	50%	36,00	18,00	18,00
Негабарит	10%	200	80%	20,00	16,00	4,00
Разом	100%	—	—	334	312	22

Перші дві фракції їдуть повністю. Відсів іде на половину, негабарит — на 80%. У сумі тонна породи приносить 312 ₴ замість можливих 334 ₴.

Останні два стовпці — найкоротша відповідь на питання, куди зникають гроші. У відвал іде 18,00 ₴ відсіву й 4,00 ₴ негабариту з кожної тонни породи.

Дві серії відсотків, які не можна плутати

У таблиці два стовпці у відсотках, і вони про різне. Перший — частки фракцій у тонні породи. Вони дають у сумі 100%.

Другий — скільки з кожної фракції реально йде замовникові. Там сума нічого не означає. Відсів — це 30% виходу й 50% реалізації: числа стоять поруч, а сенс у них різний.

334 ₴ потенційні і 312 ₴ реальні

334 ₴ — скільки тонна породи дала б, якби поїхало все. 312 ₴ — скільки вона дає насправді. Різниця 22 ₴ з тонни.

«Ці дві цифри я списував на похибку розрахунку. Двадцять дві гривні з тонни не змінюють жодного рішення. Потім я помножив їх на місячний обсяг. Після цього переписав план збуту на квартал».

Ціна непроданої фракції

Відвал виглядає як запас. Конус відсіву під навісом і негабарит на борту читаються як товар, що дочекається свого покупця.

У грошах це не запас. За цю тонну вже зняли вскришу, її пробурили, підірвали, роздробили й відсортували. Переробку заплатили повністю — і за щебінь, і за відсів, який нікому не поїхав.

Фракція, що лежить, уже оплачена. Не продали — значить, її витрати повисли на тих фракціях, які поїхали.

Склад — це те, що чекає покупця й має ціну в обліку. Конус під навісом ціни не має. Без ціни він не потрапляє ні в план продажу, ні в розмову з менеджером.

Відвал — не запас, а вже понесені витрати.

22 ₴ з кожної тонни

Далі просте множення. 22 ₴ з тонни на 36 000 т дають 792 000 ₴ на місяць.

Прибуток кар'єру за той самий місяць — 636 000 ₴. Відвал виходить дорожчим за весь заробіток: 125% прибутку.

Це не відсоток виручки й не частка собівартості. Це порівняння одного з другим: те, що не продалося, проти того, що лишилося власникові.

Порівняння незручне саме тим, що воно чесне. Прибуток — це залишок після всіх витрат. Відвал — продукція, за яку витрати вже понесли.

Ці гроші не треба шукати на ринку. Вони вже видобуті й оплачені. Їх залишається продати.

«Вразила не сума, а порівняння. Місяць роботи кар'єру — це контракти, вагони на станції, бюджет ремонтів. А на борту лежить більше, ніж підприємство заробило за цей місяць. Питання виявилося не до видобутку, а до збуту».

Непродана фракція дорожча за місячний прибуток підприємства.

Місяць у підсумку

Щоб ця сума стала на місце, покладемо її в місячний звіт. Виручка — 11 232 000 ₴. Внесок після вскриші й переробки — 3 236 000 ₴.

Проти нього стоять постійні витрати. Вони не знають, з якого уступу прийшла тонна.

• Зарплата — 1 120 000 ₴.
• Амортизація комплексу — 520 000 ₴.
• Ремонт і запчастини — 310 000 ₴.
• Земля й рента — 240 000 ₴.
• Адміністрація — 184 000 ₴.
• Геологія й дозволи — 140 000 ₴.
• Охорона — 86 000 ₴.

Разом 2 600 000 ₴. Прибуток — 636 000 ₴, тобто 5,66% виручки.

Ці витрати майже не реагують на обсяг. Комплекс, бурова, охорона й рента платяться однаково — хоч 36 000 т на місяць, хоч менше. Тому кожна непродана фракція б'є саме по прибутку.

Для кар'єру це робоча рентабельність. І саме вона робить відвал на 792 000 ₴ такою незручною цифрою.

Куди цю суму не вписують

Перша реакція на 792 000 ₴ однакова: вписати їх у витрати. Робити цього не можна. Кар'єр на папері стане збитковим, яким він не є.

Цих грошей ніхто нікому не платив. Їх немає у виписці, бо не було ні рахунка, ні відвантаження. Вони сидять у виручці, якої не виникло.

Виручка порахована по факту — по тоннах, що пройшли ваги. Відняти від прибутку ще й недопродане означає порахувати його другий раз.

Витрати на непродані фракції вже всередині. Вскриша, буріння, дроблення — усе це вже сидить у внеску 3 236 000 ₴. Просто частина цих витрат не стала продукцією.

Для чого тоді цифра? Вона міряє не витрату, а ціну явища. Користь від неї є, поки її не намагаються вписати рядком у звіт.

Правильне місце для цієї суми — не звіт про прибуток, а щомісячна розмова про збут. Там вона працює як ціль, а не як діра.

80% і 80% — підписуємо кожне

У статті двічі стоїть 80%, і це про різні речі. Перше — скільки негабариту продається зараз. Це факт. Друге з'явиться нижче: до 80% можна підняти продаж відсіву. Це ціль. Арифметичного зв'язку між ними немає.

Три рішення і їхня ціна

Рішення Василь ухвалював за трьома сценаріями. Порахував кожен і поклав в один розрахунок.

Хід	Що змінюється	₴ на місяць
Відсів 0–5 продавати на 80% замість 50%	підсипка доріг, ЦПС, бетонні вузли	+388 800
Негабарит на 100% замість 80%	бутовий камінь, укріплення берегів	+144 000
Перенести 8 000 т із горизонту C на A	маржа 37 → 117 ₴/т	+640 000

Перший хід — про попит, не про породу. Відсів беруть на підсипку доріг, у цементно-піщані суміші, на бетонні вузли. Підняти реалізацію до 80% дає 388 800 ₴ на місяць.

Другий — негабарит. Бутовий камінь на укріплення берегів і на фундаменти забирають охоче. Дотягнути продаж до 100% дає ще 144 000 ₴.

Обидва ходи — не про виробництво. Порода вже піднята, роздроблена й лежить на борту. Потрібен замовник, а не нова техніка.

Перші два ходи дають у 1,84 раза більше

Разом вони піднімають прибуток з 636 000 ₴ до 1 168 800 ₴. Це у 1,84 раза, і без жодної нової тонни породи.

Ні нової техніки, ні нового горизонту для цього не треба. Порода та сама, дробарка та сама, вскриша та сама. Змінюється тільки те, кому поїде відсів.

+640 000 ₴ упираються в геологію

Третій рядок у таблиці найбільший. Перенести 8 000 т із нижнього горизонту на верхній — і маржа тонни піде з 37 ₴ до 117 ₴.

На кар'єрі цього немає. Верхній горизонт уже вироблений — саме тому роботи й пішли глибше. Цифра правильна, а хід неможливий.

Переплутати це не можна. Перші два ходи — про облік і збут. Третій — про геологію, і облік тут не допоможе.

Сценарій оцінюють не за сумою, а за виконуваністю.

«Спершу я поставив шістсот сорок тисяч у план наступного кварталу. Начальник дільниці подивився й сказав одне слово: вироблений. Запаси верхнього горизонту вибрані, переносити обсяг нізвідки. Рядок я з плану зняв».

Яке рішення ухвалив власник

Василь вирішив іти першими двома ходами, а третій зняв із плану. Рішення оформив трьома змінами в обліку. У наряді з'явився горизонт. Кубометри вскриші почали прив'язувати до уступу. Фракції стали міряти не тоннами, а часткою реалізації.

• Маржа пішла по горизонтах. 117 ₴, 89 ₴ і 37 ₴ з тонни — три цифри замість однієї, і видно, який уступ тягне місяць.
• Пробовідбірник став частиною обліку. Проби показують фактичний вихід, і частка відсіву перестала бути здогадкою.
• Відвал отримав ціну. Конус під навісом тепер важить 22 ₴ з кожної тонни породи, і на нього дивляться щотижня.
• План перестали ставити від дробарки. Потужність комплексу — це стеля, а не план. План ставлять від того, що заберуть замовники.

Ні нового обладнання, ні нового родовища для цього не знадобилося. Знадобилося побачити горизонт і фракцію як рядки в собівартості.

Техніка лишилася та сама, графік робіт теж. Змінився розріз, у якому дивляться на ті самі цифри.

Рішення коштувало кварталу роботи й окремого менеджера на відсів і бутовий камінь. Від другого самоскида цього сезону Василь відмовився: гроші пішли на склад готової продукції.

Щомісяця він стежить за двома показниками. Перший — маржа на тонну по кожному горизонту. Другий — частка реалізації по кожній фракції.

Щомісячна міра: маржа забою і частка реалізації.

Висновок для підприємців. Там, де сировина лежить на різній глибині, собівартість одиниці не буває однією цифрою. Вона своя на кожному забої. Різницю робить не технологія, а те, скільки пустого треба зняти над покладом. Рахуйте маржу на одиницю окремо по кожному джерелу. Далі дивіться, яка частина продукції іде в попит, а яка — у відвал. Так само працює будь-яке видобувне й переробне виробництво: пісок, глина, торф, лісосіка, деревообробка.

Поради наостанок

• Розділіть собівартість по горизонтах. 195 ₴, 223 ₴ і 275 ₴ — це три різні економіки, а не похибка округлення.
• Поставте горизонт у наряд. Поки його немає в документі, маржу на тонну не порахувати за жодним звітом.
• Прив'яжіть кубометри вскриші до забою. Екскаватор працює на всі уступи, а витрата належить конкретному забою. Кубометри знає маркшейдер, і це вже готові дані.
• Міряйте фракції часткою реалізації. Тонни під навісом нічого не кажуть. А 50% проти 100% показують, де лежать гроші.
• Порахуйте розрив між потенційною і реальною виручкою з тонни. 334 ₴ проти 312 ₴ — це ті самі 22 ₴.
• Шукайте попит під фракцію, яку дає порода. Відсів і бутовий камінь мають своїх замовників. Їх ніхто не шукав, бо фракція нічого не важила в обліку.
• Не плануйте від потужності комплексу. Дробарка не знає, скільки у вас замовлень на бутовий камінь.

Гроші не зникають — ви їх просто не бачите

Про кар'єр думають, що все вирішують запаси й ціна щебеню. Насправді вони вирішують, чи працюватиме кар'єр узагалі. Скільки він заробить, вирішує інше.

Вирішують це дві речі: з якого уступу прийшла тонна й куди поїхала кожна фракція. Обох не видно в підсумковому рядку. Рядок показує 636 000 ₴ прибутку, і показує правду.

Побачити це можна лише в розрізі. Тонна з верхнього уступу й тонна з нижнього — два різні товари з однаковою ціною. Фракція, що поїхала, і фракція, що лягла на борт, — те саме.

Щойно горизонт і фракція стають рядками, видно головне. 5,66% — це не стеля кар'єру. Це його результат при відвалі, який дорожчий за прибуток, і при тоннах із найдорожчого уступу.

Як побачити це на своєму карʼєрі

Усе, що описано вище, тримається на одному розрізі: не карʼєр однією собівартістю, а кожен горизонт — рядком, де поруч стоять коефіцієнт вскриші, переробка й маржа тонни. Поки собівартість одна на всіх, не видно ні того, що горизонт C дорожчий за A лише через вскришу, ні того, що 22 ₴ з тонни вже оплачені й лежать у відвалі. Коли ті самі дані збираються автоматично, видно маржу на тонну по кожному горизонту й частку реалізації по кожній фракції, — саме для цього власники малого й середнього бізнесу використовують Finmap: щоб бачити фінансову картинку, а не збирати її заднім числом.

Читайте також

• Прокат техніки: чому завантаження важливіше за ставку
• Виробництво деталей: чотири стадії по 96% дають 85,78%

Основа теми: Управлінський облік: що це і навіщо власнику