Прайс салону: скільки насправді заробляє кожна послуга

Більшість власників салонів дивляться на два показники: наскільки заповнений запис і скільки пройшло через касу. Обидва можуть виглядати чудово, поки бізнес заробляє майже нічого.

Причина в тому, що салон продає не «послуги», а години крісла, і кожна послуга з'їдає їх по-різному й із різною маржею. Поки прайс не виміряний у цих одиницях, «завантажений місяць» і «хороший місяць» — дві різні речі, які просто схожі зовні.

Три витрати за однією послугою

За будь-якою послугою стоять три витрати, а салони зазвичай рахують дві.

Матеріал. Не ціна флакона, а порція, яку реально витратили. Туба фарби за 600, якої вистачає на трьох клієнтів, дає 200, а не 600. Салони, які рахують від полиці, завищують собівартість одних послуг і, значно частіше, зовсім забувають матеріал там, де це «трохи всього потроху».

Частка майстра. Проста, коли це фіксований відсоток, і не дуже — коли відсоток від виручки. Така схема платить однаково і за послугу, де матеріалу пішло на 900, і за ту, де його не було зовсім, — тож вартість матеріалу салон тягне сам.

Час крісла. Саме його й пропускають. Оренді, комуналці, адміністратору, програмам і бухгалтерії байдуже, яку послугу зараз роблять: вони оплачуються за годину роботи салону. Поділіть ці постійні витрати на реальну кількість продуктивних годин крісла за місяць — отримаєте вартість години крісла. Кожна послуга займає якусь її частину.

Порахуйте свою годину крісла

Візьміть постійні витрати за місяць — оренда, комуналка, зарплата адміністраторів, програми, бухгалтерія, маркетинг. Скажімо, 84 000. Далі рахуйте реальні продуктивні години: три крісла, десять робочих годин, двадцять чотири дні. Але чесно: крісла зайняті не щогодини. За завантаження 60% це 3 × 10 × 24 × 0,6 ≈ 432 години.

84 000 ÷ 432 ≈ 194 за годину крісла. Це число відтепер має бути в кожному вашому розрахунку по послузі.

Прикладіть його до прайсу

Тепер прайс стає читабельним. Манікюр за 600, який займає годину й витрачає 80 матеріалу, із часткою майстра 40% (240), лишає 600 − 80 − 240 − 194 = 86. Фарбування за 2 200, яке займає дві з половиною години й витрачає 700 матеріалу, із тією ж часткою 40% (880), лишає 2 200 − 700 − 880 − 485 = 135.

Обидві цифри скромні — і в цьому суть: прайс, зібраний за принципом «як у сусідів», зазвичай опиняється трохи вище собівартості, і ніхто цього не помічає. Порівняння показує і дещо корисніше: фарбування займає дві з половиною години крісла, щоб заробити приблизно те саме, що манікюр заробляє за одну. Три манікюри в цьому вікні дали б 258.

Що робити з результатом

Відсортуйте всі послуги за двома колонками: скільки лишається після трьох витрат і скільки годин крісла з'їдає. Послуги в лівому нижньому куті — низька маржа, багато часу — це ті, що заповнюють запис і спустошують рахунок.

У вас три ходи, і не всі вони про підняття ціни. Підняти ціну там, де послуга справді нижче собівартості. Скоротити тривалість там, де проблема в часі, а не в ціні. Або перестати її просувати й віддати слот тому, що заробляє більше за годину — та сама логіка, що й у прибутку по кріслу й майстру.

Заразом полагодьте частку майстра

Якщо майстри отримують відсоток від виручки, кожне подорожчання матеріалу салон покриває сам. Перехід на відсоток від маржі послуги — або хоча б віднімання матеріалу до розрахунку частки — вирівнює інтереси: майстру, який обирає ощадливий матеріал, більше не байдуже, скільки той коштує.

З чого почати

Візьміть десять послуг, які замовляють найчастіше. Для кожної випишіть порцію матеріалу, частку майстра й час крісла. Порахуйте годину крісла один раз і прикладіть до всіх десяти. Зазвичай знаходиться дві-три послуги, які втрачають гроші на кожному записі, і одна, яка тихо тримає салон — дивіться також справжній прибуток власника салону краси.

У Finmap видно виручку й витрати по послугах і майстрах, тож прайс перестає бути здогадкою про те, скільки бере ринок. Спробувати безкоштовно 7 днів.