«Шістдесят гектарів, за сезон здав сто вісімдесят сім тонн, перекупник забрав усе до рибини. А прибутку лишилося дев'ятсот шістдесят одна тисяча. І найщільніший мій ставок продавав рибу дешевше за її собівартість» — так почав розмову Остап Левченко, власник ставового господарства на Черкащині.
Якщо у вас ставове господарство, ви рахували так само. Площа стільки, посадили стільки, виловили стільки тонн. Помножив на ціну, відняв корм, посадковий матеріал і зарплату — ось прибуток.
Рахунок ламається в одному місці. Господарство міряють тоннами, а гроші живуть на гектарі. Три ставки з однією ціною риби й одним кормом дають три різні собівартості кілограма, і одна з них вище за ціну. У зведенні по господарству збитковий гектар розчиняється в прибуткових.
Нижче розкладаємо господарство на одиницю, у якій воно справді працює, — гектар нагульної площі, — і доходимо до того, чому найгустіше засаджений ставок дав менше риби з гектара.
Шлях Остапа: від одного ставка до 60 гектарів нагульної площі
Остап починав з одного ставка, узятого в оренду разом із батьком. Садили однорічку, годували пшеницею й макухою, рахували на зошитному аркуші.
За дванадцять сезонів це стало господарством на 60 гектарів нагульної площі: три ставки, рибовод, трактор із кормороздавачем, аератори. Тоді ж зникло відчуття цифр: тонни виросли, а прибуток завис на рівні п'ятого сезону.
«Коли ставок був один, я знав про нього все: де годівниця, скільки з'їдають за ранок, яка риба на контрольному лові. Тепер ставків три, і я не скажу, який мене годує, а якого годую я».
Чому 187 300 кілограми нічого не кажуть про прибуток
Арифметика, якою Остап описував сезон, правильна в кожній дії. 187 300 кг товарної риби живою вагою по 78 ₴ за кілограм — виручка 14 609 400 ₴. Прибуток 961 375 ₴, тобто 6,6% виручки.
Тільки ці 6,6% не описують ні одного ставка з трьох. Це середнє між гектаром, який приносить 99 798 ₴, і гектаром, який забирає 12 384 ₴. Збиткового ставка в такому середньому не видно.
Домовимося одразу: 187 300 кг — це те, що господарство здало перекупнику. Скільки воно заробило — питання до гектарів.
Життя до того, як гектар став рядком
Облік, у якому Остап прожив ці сезони, упізнає будь-яке господарство, що виросло з одного ставка.
- Корм списували на все господарство. Купували фурою, роздавали по ставках, а скільки на який — не зводив ніхто.
- Кормовий коефіцієнт вважали справою рибовода. Цифра жила в його зошиті й у фінансовий звіт не потрапляла.
- Смертність приймали як погоду. Риби вийшло менше, ніж садили, а скільком гривням це дорівнює — не видно.
- Щільність посадки ставили «як минулого сезону, тільки більше». Логіка проста: більше однорічки — більше товарної риби.
- Аерацію й лікування рахували по господарству. Електрика на аератори — одним рахунком, препарати — одним платежем.
- Успіх міряли тоннами. Сусіди питають, скільки здав, і ніхто не питає, скільки лишилося.
Претензій до рибництва тут немає: ставки доглянуті, аератори працюють, замору не було. Усі шість — помилки обліку, а таких не видно ні на воді, ні у виписці.
Головна одиниця: гектар, а не господарство
Господарство — одиниця, у якій ви здаєте рибу. Гектар нагульної площі — одиниця, у якій ви її вирощуєте. Поки вони не в одному рядку, собівартість кілограма вигадується діленням усіх витрат на всі тонни.
Гектар зручний тим, що на ньому все порівнянне. Площа, щільність посадки, корм і смертність у кожного ставка свої, а ціна риби й ціна корму однакові.
Три ставки за сезон
Остап звів сезон по ставках. До конкретної води прив'язуються чотири статті: корм, посадковий матеріал, аерація й лікування.
| Ставок | Га | Екз/га | Кг/га | Собівартість ₴/кг | Маржа ₴/га | Разом ₴ |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Ставок A | 20 | 2 000 | 2 816 | 42,56 | +99 798 | 1 995 960 |
| Ставок B | 25 | 3 000 | 3 444 | 59,87 | +62 447 | 1 561 175 |
| Ставок C | 15 | 4 000 | 2 992 | 82,14 | −12 384 | −185 760 |
| Разом | 60 | — | 187 300 кг усього | — | — | 3 371 375 |
Одна вода, один корм, один перекупник — і три рядки, між якими немає нічого спільного: 20 × 99 798 = 1 995 960 проти 15 × (−12 384) = −185 760.
Крива виходу: 2 816, потім 3 444, а потім 2 992
Дивіться на колонку «Кг/га». Від ставка A до ставка B щільність піднімає вихід: 2 816 → 3 444 кг з гектара. Логіка «більше однорічки — більше риби» працює.
Від ставка B до ставка C вона перестає працювати. Посадка густіша на 33%, а вихід падає: 3 444 → 2 992 кг з гектара. Це не помилка ваг на спуску ставка, а максимум кривої, за яким вода вже не витримує. І ці 33% легко сплутати зі смертністю 32% на тому самому ставку: одне число про кількість однорічки, друге — про загибель.
Крайні ставки майже зійшлися за виходом: 2 816 кг з гектара на найрідшій посадці проти 2 992 кг на найщільнішій — хоча однорічки в C заходить удвічі більше.
А маржа на гектар максимуму не має взагалі: 99 798 → 62 447 → −12 384 ₴. Вона падає від найрідшої посадки й далі весь час — навіть там, де вихід ще росте.
Шістдесят гектарів і сімдесят вісім гривень — числа з різних розділів
Дві цифри схожі за величиною й стоять поряд, тому підпишемо обидві. 60 — гектари нагульної площі всього господарства: 20, 25 і 15. 78 ₴ — ціна кілограма риби живою вагою.
Одне з іншого не виводиться. Поряд вони стоять лише тому, що далі 78 ₴ доведеться щоразу порівнювати з собівартістю кілограма — і сплутати цю сімдесят вісімку з гектарами не можна.
Кормовий коефіцієнт: 2,5, 3,5 і 4,5 кілограма корму на кілограм приросту
Кормовий коефіцієнт — це скільки кілограмів корму потрібно, щоб риба набрала один кілограм. Не ціна й не вага рибини, а витратна норма. У трьох ставках однієї води вона різна: 2,5, 3,5 і 4,5.
Корм іде саме на приріст — на різницю між товарною масою й тією, що зайшла у ставок посадковим матеріалом: однорічка важить 50 г, і цієї ваги годувати не треба. Тому коефіцієнт множиться на приріст, а не на весь вилов: на гектар ставка A це 6 790 кг корму, ставка B — 11 529 кг, ставка C — 12 564 кг. При ціні 15,00 ₴ за кілограм — 101 850 ₴, 172 935 ₴ і 188 460 ₴ на гектар.
Корм — це 77–85% собівартості кілограма
Собівартість гектара складається тут із чотирьох статей: корм, посадковий матеріал, аерація, лікування. Корм займає в ній 85% на ставку A, 84% на ставку B і 77% на ставку C.
Тобто кормовий коефіцієнт — не дрібниця з зошита рибовода, а множник, який керує майже всією собівартістю кілограма. Коли він їде з 2,5 на 4,5, решту можна не рахувати.
Частка корму при цьому падає, і суперечності немає. На щільній посадці аерація й лікування ростуть швидше за корм: 77% собівартості гектара на ставку C — це більше грошей, ніж 85% на ставку A.
Смертність 12%, 18% і 32%: корм, який з'їла риба, що не дожила
Друге, що робить щільність, — вбиває рибу. На ставку A до спуску не доживає 12% посадженої риби, на ставку B — 18%, на ставку C — 32%. Причини звичні: кисневий режим, хвороби, стрес від тісноти.
Що смертність зменшує вихід — очевидно. Друга її дія не очевидна: риба, яка не дожила, їла корм до останнього дня. Той корм уже лежить у собівартості риби, що дожила.
Ось чому кормовий коефіцієнт і смертність не рахують окремо. 32% загибелі на ставку C — частина тих самих 4,5 кг корму на кілограм приросту.
«Тридцять два відсотки я списував на кисень і спеку. А мені поставили питання: ти цю рибу до липня годував? Годував. Виходить, весь корм до липня я віддав рибі, якої немає ні в машині перекупника, ні в грошах».
Дві серії відсотків, які рухаються в різні боки
У статті два ряди відсотків, і вони легко злипаються в один. 12%, 18% і 32% — смертність: від A до C вона росте. 85%, 84% і 77% — частка корму в собівартості гектара: вона падає.
Обидва ряди правильні. Чим густіша посадка, тим більше риби гине — і тим більше грошей іде на аерацію й лікування, які відтісняють корм за часткою.
Що саме псується зі щільністю
Покладемо три ставки в одну таблицю й подивимося, що рухається разом зі щільністю посадки.
| Показник за сезон | Ставок A | Ставок B | Ставок C |
|---|---|---|---|
| Екз/га | 2 000 | 3 000 | 4 000 |
| Кормовий коефіцієнт | 2,5 | 3,5 | 4,5 |
| Смертність | 12% | 18% | 32% |
| Товарна вага | 1,60 кг | 1,40 кг | 1,10 кг |
| Аерація ₴/га | 6 400 | 14 200 | 26 800 |
| Лікування ₴/га | 2 100 | 4 800 | 11 500 |
Жоден рядок не поводиться добре. Корму на кілограм приросту треба більше, рибини дрібніші, гине їх більше, аерація йде з 6 400 ₴ на гектар у 26 800 ₴, лікування — в 11 500 ₴.
І головне: ці речі множаться одна на одну, а не додаються. Більший кормовий коефіцієнт, менша товарна вага й вища смертність зустрічаються в одному кілограмі. Тому собівартість кілограма на ставку C майже вдвічі вище.
Товарна вага 1,60, 1,40 і 1,10 — це вага однієї рибини
Цей рядок читають неправильно частіше за решту: 1,60 кг, 1,40 кг і 1,10 кг — не тонни зі ставка, а середня вага однієї рибини на спуску.
На щільній посадці короп не доростає: води й кисню на рибину менше, конкуренції за корм більше. Дрібної риби треба більше штук на той самий кілограм, а кожна штука — окрема однорічка по 95 ₴ за кілограм. І перекупник платить ті самі 78 ₴ незалежно від розміру.
Собівартість кілограма: 42,56, 59,87 і 82,14 ₴ проти ціни 78 ₴
Тепер складемо всі чотири статті по кожному ставку й поділимо на його кілограми. Собівартість кілограма: 42,56 ₴ на ставку A, 59,87 ₴ на ставку B і 82,14 ₴ на ставку C.
Ціна в усіх трьох одна — 78 ₴ за кілограм живою вагою. Ставок A продає кілограм майже вдвічі дорожче за собівартість, ставок B — із меншим запасом, а ставок C продає за 78 ₴ те, що вирощує за 82,14 ₴.
Жодної з цих цифр не видно в зведенні по господарству: там собівартість одна, усі витрати сезону поділені на 187 300 кг. Середнє між 42,56 ₴ і 82,14 ₴ межі не покаже.
Ставок C працює в мінус: −12 384 ₴ з гектара
Маржа на гектар — різниця між ціною й собівартістю кілограма, помножена на кілограми з гектара: +99 798 ₴, +62 447 ₴ і −12 384 ₴.
Мінус у третьому рядку не описка. Це 15 гектарів води, які працювали весь сезон, з'їли 188 460 ₴ корму на гектар, відпрацювали аератором на 26 800 ₴ і віддали господарству −185 760 ₴.
«Я цим ставком найбільше гордився. Чотири тисячі на гектар садили, аератори нові поставили, риба йшла рівна. Мені кажуть: він тобі мінус сто вісімдесят п'ять тисяч. А він і найповніший, і мінус — це одне речення».
Сезон господарства: 14 609 400 ₴ виручки і 961 375 ₴ прибутку
Складемо сезон повністю. Виручка — 14 609 400 ₴. Внесок після корму, посадкового матеріалу, аерації й лікування — 3 371 375 ₴: 1 995 960 ₴ зі ставка A, 1 561 175 ₴ зі ставка B, −185 760 ₴ зі ставка C.
Далі з нього платиться те, що не належить жодному ставку. Постійні витрати сезону — 2 410 000 ₴: зарплата 1 180 000 ₴, охорона 240 000 ₴, оренда водного об'єкта 360 000 ₴, техніка й амортизація 420 000 ₴, адмін 210 000 ₴.
Відніміть: 3 371 375 − 2 410 000 = 961 375 ₴ за сезон, 6,6% виручки. Для ставового коропа цифра звичайна, і ця звичайність дванадцять сезонів заспокоювала Остапа.
Чому 185 760 ₴ не можна відняти від прибутку
Перша реакція на збитковий ставок однакова: відняти його мінус від прибутку. Робити цього не можна — ці гроші вже відняті.
−185 760 ₴ сидять усередині 3 371 375 ₴ внеску: два плюси й один мінус у ньому вже складені. Прибуток 961 375 ₴ — це прибуток із урахуванням збиткового ставка. Віднявши ще раз, ви порахуєте ті самі гроші двічі.
Для чого тоді ця цифра? Вона міряє не нову діру, а розмір рішення. Усередині загальної суми мінус немає про що обговорювати; виділений окремо, він стає найбільшим резервом господарства.
«Я спершу відняв сто вісімдесят п'ять тисяч від дев'ятисот шістдесяти одної й заспокоївся: не катастрофа. Потім мені показали, що я відняв їх другий раз. А коли побачив, що цей ставок може давати плюс мільйон п'ятсот, — ось тоді стало неприємно».
Сценарій: пересадити ставок C на щільність ставка A
Остап порахував сценарій, у якому не змінюється ні ціна риби, ні ціна корму, ні постійні витрати. Змінюється одне: на 15 гектарах ставка C щільність падає з 4 000 до 2 000 екземплярів на гектар. Кормовий коефіцієнт, смертність і товарна вага стають такими, як на ставку A.
| Показник | Було | Стало | Зміна |
|---|---|---|---|
| Маржа ставка C, ₴ | −185 760 | 1 496 970 | +1 682 730 |
| Риби зі ставка C, кг | 44 880 | 42 240 | −2 640 |
| Прибуток господарства, ₴ | 961 375 | 2 644 105 | ×2,75 |
Той самий ставок, та сама вода, той самий рибовод і той самий корм. Менше однорічки весною — і 15 гектарів перестають бути збитковими.
Риби на 2 640 кг менше, грошей на 1 682 730 ₴ більше
Другий рядок виглядає як помилка, і він правильний. Ставок C дає 42 240 кг замість 44 880 кг: риби стає менше — на 2 640 кг, майже на дві з половиною тонни.
А грошей стає більше на 1 682 730 ₴, бо кожен із цих 42 240 кілограмів коштує господарству 42,56 ₴ замість 82,14 ₴. Дешевших кілограмів менше, і вони приносять у рази більше.
Прибуток господарства йде з 961 375 ₴ у 2 644 105 ₴ — у 2,75 раза. Без нового ставка, без нової техніки й без підняття ціни.
«Мені сказали: завези весною на цей ставок менше однорічки. Я відповів, що це як самому собі врожай зрізати. Порахували — продам на дві з половиною тонни менше, а заберу собі майже втричі більше. Дванадцять сезонів я купував збитки по дев'яносто п'ять гривень за кілограм».
Що власники роблять замість щільності
Коли сезон не сходиться з очікуванням, рука тягнеться до звичних важелів. Усі вони працюють, і всі дають менше, ніж щільність посадки.
- Торгуються за ціну риби. Перекупник дає 78 ₴ за кілограм, і виторгувати там можна гривню, а не різницю між 42,56 ₴ і 82,14 ₴.
- Шукають дешевший корм. 15,00 ₴ за кілограм збивають відсотками, а кормовий коефіцієнт рухається з 2,5 на 4,5 — у разах.
- Ставлять ще один аератор. На щільній посадці він справді потрібен — і вже стоїть у витратах ставка C рядком 26 800 ₴ на гектар.
- Садять ще густіше. Мало риби вийшло — завеземо більше однорічки. Саме цей хід і привів ставок C туди, де той є.
Щільності посадки в цьому списку немає ніколи, бо вона не схожа на фінансове рішення. Вона схожа на рішення рибовода, яке приймають весною за один день.
Що змінилося, коли гектар отримав свій рядок
Технічних змін виявилося три. Корм перестав списуватися на господарство й пішов по ставках. Кормовий коефіцієнт і смертність стали полями того самого звіту, де виручка. А собівартість кілограма — рахуватися по кожному ставку.
- Щільність посадки стала фінансовим рішенням. Скільки однорічки завезти, вирішують із маржею на гектар перед очима, а не з планом по тоннах.
- Контрольний лов почав рахувати гроші. Вага рибини й з'їдений корм стоять поруч, тому відхилення коефіцієнта видно в липні, а не на спуску.
- Аерація й лікування рознеслися по ставках. 26 800 ₴ і 11 500 ₴ на гектар на ставку C більше не губляться в загальних рахунках.
- Тонни перестали бути показником сезону. Перше питання тепер — маржа на гектар, друге — собівартість кілограма, і тільки потім обсяг.
Ні нового ставка, ні нової техніки, ні дорожчого корму для цього не знадобилося. Знадобилося побачити гектар як рядок із власною собівартістю й власною маржею.
Висновок для підприємців. Якщо ваш бізнес вирощує щось на обмеженому ресурсі — гектарі води, квадратному метрі теплиці, місці в цеху, — то обсяг має максимум, а гроші його не мають. Інтенсивність можна піднімати, поки витратна норма на одиницю продукції не починає рости швидше за обсяг; далі кожна наступна одиниця ресурсу приносить збиток, що ховається в середньому по бізнесу. Порахуйте собівартість одиниці по кожній ділянці ресурсу й покладіть поруч ціну. Дуже часто зменшення завантаження однієї ділянки дає більше, ніж будь-яке розширення.
Поради наостанок
- Рахуйте маржу на гектар, а не тонни з господарства. У Остапа це +99 798 ₴, +62 447 ₴ і −12 384 ₴ — три бізнеси на одній воді.
- Поставте собівартість кілограма поруч із ціною по кожному ставку. 82,14 ₴ проти 78 ₴ — рядок, після якого обговорювати обсяг немає сенсу.
- Витягніть кормовий коефіцієнт із зошита рибовода у звіт. 2,5, 3,5 і 4,5 керують 77–85% собівартості кілограма.
- Рознесіть корм по ставках, а не по господарству. 6 790 кг і 12 564 кг на гектар — різні бізнеси, доки корм списують однією фурою.
- Рахуйте смертність у кормі, а не у штуках. 32% загибелі — це корм, уже внесений у годівницю й покладений на рибу, що дожила.
- Перевірте, чи ваш найщільніший ставок не за максимумом кривої. Посадка густіша на 33% дала 2 992 кг з гектара проти 3 444 кг.
- Порахуйте сценарій зі зменшенням щільності, перш ніж орендувати ще воду. Пересадка одного ставка дала ×2,75 до прибутку.
Гроші не зникають — ви їх просто не бачите
Про ставове господарство думають так: візьми воду, завези однорічку, годуй і здай тонни. Усе це лише умова входу. Гроші вирішує інше — скільки риби ви посадили на гектар.
Сама собою така діра не затягується й у підсумковому рядку не проявиться: рядок показує 961 375 ₴ прибутку, і це правда. Зате щойно гектар отримує власну собівартість, видно головне — 6,6% не належать ні ставку A, ні ставку C. Це середнє між гектаром, який дає 99 798 ₴, і гектаром, який забирає 12 384 ₴.
Як побачити це у своєму господарстві
Усе, що описано вище, тримається на одній таблиці: не сезон тоннами, а кожен ставок — рядком, де поруч стоять щільність посадки, кормовий коефіцієнт, смертність і маржа з гектара. Поки результат міряється тоннами з господарства, не видно ні того, що один ставок продає рибу дешевше за собівартість, ні того, що пересадка дасть менше риби й більше грошей. Коли ті самі дані збираються автоматично, видно собівартість кілограма по кожному ставку, — саме для цього власники малого й середнього бізнесу використовують Finmap: щоб бачити фінансову картинку, а не збирати її з пам'яті.
Читайте також
- Птахоферма: три однакові пташники, різний результат
- Теплиця: собівартість кілограма, а не кілограми з квадрата
Основа теми: Управлінський облік: що це і навіщо власнику
Часті питання
Бо вихід із гектара має максимум, а щільність посадки через нього переходить. У господарстві Остапа ставок A при 2 000 екземплярів на гектар дав 2 816 кг, ставок B при 3 000 — уже 3 444 кг, а ставок C при 4 000 — тільки 2 992 кг, хоча посадка густіша на 33%. Крайні ставки через це майже зійшлися за виходом, хоча однорічки в ставок C заходить удвічі більше за ставок A. Падіння не випадкове: на щільній посадці короп не доростає до товарної ваги й більше його гине. Тобто штук посадили більше, а кілограмів зібрали менше. Логіка «більше однорічки — більше риби» працює лише до певної межі, і цю межу видно тільки по кілограмах з гектара, а не по тоннах із господарства.
Кормовий коефіцієнт — це скільки кілограмів корму потрібно, щоб риба набрала один кілограм приросту. Не ціна й не вага рибини, а витратна норма. У трьох ставках однієї води вона різна: 2,5 на ставку A, 3,5 на ставку B і 4,5 на ставку C. Множиться вона саме на приріст — на різницю між товарною масою й тією, що зайшла у ставок посадковим матеріалом вагою 50 г. Звідси корм на гектар: 6 790 кг, 11 529 кг і 12 564 кг, тобто 101 850 ₴, 172 935 ₴ і 188 460 ₴ при ціні 15,00 ₴ за кілограм. Корм займає 85%, 84% і 77% собівартості гектара — отже, коефіцієнт керує майже всією собівартістю кілограма.
Двічі, і другий раз непомітно. На ставку A до спуску не доживає 12% посадженої риби, на ставку B — 18%, на ставку C — 32%. Перша дія очевидна: кілограмів із гектара виходить менше. Друга не очевидна: риба, яка не дожила, їла корм до останнього свого дня. Той корм уже куплений і внесений у годівницю, і він лягає в собівартість тієї риби, що дожила до живорибної машини. Саме тому кормовий коефіцієнт і смертність не рахують окремо — 32% загибелі на ставку C уже сидять у тих самих 4,5 кг корму на кілограм приросту. Дві цифри описують одне явище з двох боків.
Складіть витрати, які прив'язуються до конкретної води, і поділіть на кілограми, зібрані з цієї води. Таких статей чотири: корм, посадковий матеріал, аерація й лікування. У Остапа аерація коштує 6 400 ₴, 14 200 ₴ і 26 800 ₴ на гектар, лікування — 2 100 ₴, 4 800 ₴ і 11 500 ₴. Разом із кормом і однорічкою по 95 ₴ за кілограм це дає собівартість кілограма 42,56 ₴ на ставку A, 59,87 ₴ на ставку B і 82,14 ₴ на ставку C. Зведення по господарству такого не покаже: там усі витрати сезону діляться на всі 187 300 кг і виходить одна середня цифра, у якій найдорожчий ставок невидимий.
Що ділянка працює в мінус, і це видно лише на гектар. Перекупник платить 78 ₴ за кілограм живою вагою однаково за всю рибу, а ставок C вирощує кілограм за 82,14 ₴. Маржа на гектар виходить −12 384 ₴, а на всіх 15 гектарах — −185 760 ₴ за сезон. При цьому за тоннами ставок C не найгірший: 2 992 кг з гектара проти 2 816 кг на ставку A. За звичним показником він другий із трьох, за грошима — єдиний збитковий. Господарство в цілому лишається прибутковим, бо два інші ставки дають +99 798 ₴ і +62 447 ₴ на гектар і покривають цей мінус.
Бо ці гроші вже відняті, і друге віднімання порахує їх двічі. Внесок господарства після корму, посадкового матеріалу, аерації й лікування — 3 371 375 ₴, і в ньому вже складені два плюси та один мінус: 1 995 960 ₴, 1 561 175 ₴ і −185 760 ₴. Прибуток 961 375 ₴ — це прибуток уже з урахуванням того, що один ставок працював у збиток. Навіщо тоді рахувати цю цифру окремо? Вона міряє не нову діру, а розмір рішення. Поки мінус лежить усередині загальної суми, його немає про що обговорювати; виділений окремо, він стає найбільшим резервом господарства.
Так, і в цьому господарстві різниця величезна. Остап порахував сценарій, у якому щільність на 15 гектарах ставка C падає з 4 000 до 2 000 екземплярів на гектар — до тієї, на якій уже працює ставок A. Ціна риби, ціна корму й постійні витрати не змінюються. Ставок дає 42 240 кг замість 44 880 кг, тобто риби стає менше на 2 640 кг. А маржа ставка йде з −185 760 ₴ у 1 496 970 ₴, тобто плюс 1 682 730 ₴, бо кожен кілограм коштує 42,56 ₴ замість 82,14 ₴. Прибуток господарства при цьому росте з 961 375 ₴ до 2 644 105 ₴ — у 2,75 раза, без нового ставка й без нової техніки.
Універсальної цифри немає, але є правило: максимум по виходу й максимум по грошах не збігаються. У Остапа вихід росте від 2 816 до 3 444 кг з гектара й потім падає до 2 992 кг, а маржа на гектар падає весь час: +99 798 ₴, +62 447 ₴, −12 384 ₴. Тобто грошовий максимум лежить не там, де найбільше тонн, і навіть не в середині — він ближче до найрідшої посадки. Щоб знайти свою точку, тримайте по кожному ставку окремо два числа: маржу на гектар і собівартість кілограма поруч із ціною. Тонни з господарства для цього рішення не годяться взагалі — вони однаково виглядають добре і там, де ви заробляєте, і там, де втрачаєте.
