В агенції постійно трапляється ситуація, яка ламає простий облік: клієнт платить одним платежем за кілька речей одразу. Наприклад, переказує 200 тисяч, а всередині — оплата за поточний проєкт, аванс за наступний і ретейнер за місяць. Або платить наперед за три місяці роботи. Якщо завести це як одне надходження на один проєкт, уся аналітика попливе: один проєкт роздується, інші лишаться «безгрошовими».
Уміння коректно розділити одну оплату на кілька проєктів і місяців — базовий навик управлінського обліку в послугах. Розберемо, навіщо це і як робити правильно.
Чому одна оплата — це часто кілька доходів
Клієнту зручно платити одним переказом, а вам потрібно бачити правду по кожному проєкту. Ці дві потреби конфліктують. Якщо ви залишите платіж нерозділеним, то в обліку один проєкт отримає всі гроші, хоча реально вони належать трьом. Прибутковість спотвориться: «багатий» проєкт здаватиметься надприбутковим, а решта — недофінансованими.
Тому правило просте: гроші в обліку йдуть за призначенням, а не за платіжкою. Один банківський платіж може й має розбиватися на кілька записів у різні проєкти.
Як розділити оплату між проєктами
Механіка проста. Отримавши платіж на 200 тисяч, ви розбиваєте його на частини за призначенням: 120 тисяч — проєкт А (закриття), 50 тисяч — проєкт Б (аванс), 30 тисяч — ретейнер за місяць. У сумі — ті самі 200 тисяч, але тепер кожен проєкт отримав рівно своє. Так прибутковість кожного лишається чесною. Це та сама логіка, що й у розрізі по клієнтах у статті Прибутковість клієнтів: 20%, що дають 80%.
Як розділити оплату між місяцями
Окремий випадок — оплата наперед за кілька періодів. Клієнт заплатив 90 тисяч за три місяці ретейнера. Якщо зарахувати все в поточний місяць, він буде «золотим», а наступні два — порожніми, хоча робота йтиме. Правильно — рознести по 30 тисяч на кожен із трьох місяців, бо дохід визнається тоді, коли робота виконується. Так місяці не стрибають, а прибутковість кожного відображає реальність.
Особливий випадок: аванси й передоплати
Аванс за майбутній проєкт — це ще не дохід, а зобов'язання виконати роботу. Тому, розділяючи платіж, авансову частину варто позначати окремо: гроші на рахунку є, але «заробленими» вони стануть, коли ви зробите роботу. Це вберігає від типової ілюзії, коли передоплати завищують прибуток місяця, а потім, коли робота зроблена, а нових авансів немає, настає «просадка».
Приклад: один платіж — три проєкти
Клієнт переказав 240 тисяч. Без розділення це виглядало б як надприбутковий проєкт А. Розділяємо за призначенням: 140 — проєкт А (фінал, витрати на нього вже понесені, маржа видно одразу), 60 — проєкт Б (аванс, позначаємо як зобов'язання), 40 — ретейнер серпня. Тепер А показує реальну маржу, Б не роздуває поточний місяць, а ретейнер лягає туди, куди належить. Одна платіжка — три чесні записи.
З чого почати
Візьміть за правило: перш ніж завести великий «складений» платіж, спитайте себе — за що саме ці гроші? І рознесіть за призначенням та періодами. Спочатку це здається зайвим, але саме через нерозділені платежі аналітика по проєктах найчастіше й бреше. Загальні принципи обліку кількох проєктів — у статті Облік кількох проєктів одночасно.
У Finmap один платіж можна розбити на кілька частин за проєктами й періодами кількома кліками — і кожен проєкт бачить рівно свої гроші. Спробуйте 7 днів безкоштовно.
Часті питання
Бо в обліку гроші мають іти за призначенням, а не за платіжкою. Інакше один проєкт отримає всі кошти, і прибутковість усіх проєктів спотвориться.
Рівними частинами на кожен місяць, за який іде робота. Дохід визнається тоді, коли робота виконується, а не коли прийшли гроші, — так місяці не стрибають.
Ні, це зобов'язання. Позначайте авансову частину окремо: гроші на рахунку є, але заробленими вони стають після виконання роботи.
Розділяти треба лише «складені» платежі — їх небагато. Кілька кліків у момент внесення економлять від спотвореної аналітики, через яку приймають хибні рішення.
