54 млн грн обігу завдяки любові до дітей та точності у фінансах. Натхненна історія приватної школи ThinkGlobal

Яна Московченко — очільниця приватної школи ThinkGlobal (Петропавлівська Борщагівка) та дитячого садочка KUKU Kids. Її шлях у бізнесі розпочався не з бізнес-плану, а з материнського бажання знайти для доньки місце, де її не будуть «ламати» рамками державної системи. Сьогодні Яна керує бізнесом із річним обігом у 54 млн грн, організовує сімейні табори GLOBAL FRIENDS по всьому світу та точно знає рентабельність кожного свого проєкту завдяки Finmap.

‍

Ми поговорили з Яною про «Титанік» державної освіти, управління бізнесом під час війни та про те, чому вибудуваний фінансовий облік — це найкраща профілактика стресу для власника. Далі — історія Яни від першої особи.

‍

‍

Відеоверсію інтерв’ю можна подивитися на нашому YouTube-каналі!

‍

Шлях від держслужбовця до підприємця

З дитинства я мріяла працювати з дітьми. Проте у батька були свої плани: «Яно, ти що, педіатром будеш? Чи вихователем у садочку дітям соплі підтирати? От бухгалтер — це найкраща професія у світі». Я отримала диплом фінансиста-аудитора, показала його татові і жодного дня не працювала за цим фахом.

‍

Я працювала в Управлінні земельних ресурсів. Але з народженням доньки зрозуміла, що не хочу повертатися з декрету до держслужби. Мені так подобалося займатися її розвитком, що я почала заглиблюватися в тему, перевчилася, вела заняття. У 2011 році це переросло в мій перший центр раннього розвитку на Петропавлівській Борщагівці — просто тому, що мені не було куди водити свою дитину. Донька росла, і мені хотілося розвиватися далі — так я купила франшизу садочка.

«Я позичила 10 000 доларів у знайомих і купила франшизу дитячого центру раннього розвитку «Кузя» . На той час це були космічні кошти для нашої сім'ї. Але я просто вірила в ідею. І тому жодного дня не працювали у збиток».

Розрив шаблонів у державній школі

Коли донька пішла в перший клас державної школи, стався справжній розрив шаблонів. Після приватного садочка дитині було «затісно» в системних рамках. Вона не розуміла, навіщо робити речі, які не мають сенсу, та чому не можна припускатися помилок. Саме тоді, у 2017 році, я купила франшизу ThinkGlobal.

«Я купляла "повітря". Просто ідею, в яку я дуже повірила. Зараз це велика франшиза, є багато шкіл у різних містах. А тоді я була серед першопрохідців. Але те, чого я навчилася за перший рік, стало квантовим стрибком у побудові бізнесу та моєму особистому розвитку. Ніколи не шкодувала, що почала з франшизи — це допомогло уникнути помилок».

Команда, стиль управління та «метод обіймів»

У мене в школі 26 працівників, у садочку — 7. Під час підбору людей у команду, окрім оцінки хард-скілів, у мене є один секретний метод. Я питаю себе: «Чи хочу я обійняти цю людину?». Якщо так — це наш викладач. Школа — це про душу, про атмосферу, тут люди проводять цілий день, тому це як друга сім'я. Особливо атмосфера важлива для зумерів — їм має бути драйвово, інакше вони не працюватимуть. А мені потрібні саме такі енергійні люди.

‍

Щодо стилю управління, то я м’яка і демократична. Іноді навіть занадто, тому зараз працюю над тим, щоб навчитися казати «ні». Я дуже лояльна і ціную відносини — мабуть, дружній вайб у команді мені важливіший за суто професійний.

‍

Ми — «школа сенсів»

Ми пояснюємо, навіщо потрібен кожен предмет. Вчимо адаптивності, бо професії зараз швидко зникають. У нас сучасні уроки: нейромережі, риторика, бізнес, журналістика. Моя місія — щоб учні старших класів розуміли, чого вони хочуть, а не просто отримували диплом.

‍

Для мене успіх — це коли випускник моєї школи через 10 років прийде і скаже: «Яно, дякую, що в школі мене не зламали, а навчили вірити в себе». І при цьому мій бізнес стабільний, прибутковий і дає мені можливість подорожувати та насолоджуватися життям.

Головне — емоційний інтелект та комунікація. 

Психологія у нас обов'язкова. Це не наука з підручників, а практика: як спілкуватися «Я-повідомленнями», як говорити про свої страхи, як вибудовувати кордони («Стоп, мені неприємно»). Вчимо конфліктології — вирішувати проблеми «словами через рот».

‍

Студенти, коли бачать мене, кричать: «Яно!» — і вішаються на мене, як виноград, навіть можуть завалити на підлогу, бо ми в теплих та доброзичливих  стосунках. Завжди маю комусь щось приємне сказати: «який у тебе чудовий бантик», «яка в тебе кофтинка», «мені сказали, як ти круто відповіла на уроці, яка ти молодець!». Я люблю дітей, і вони це відчувають.

‍Ринок освіти: «Ми — катерочок поруч із Титаніком»

Державна освіта — це величезний «Титанік», який складно розвернути одним махом. Там досі панує культура страху перед помилкою. Дитина має з першого разу зробити на 12 балів, інакше — сором. Наші діти вільні. Коли дитина приходить з державної школи, ми її ніби «дістаємо зі шкарлупки», показуємо, що тут безпечно помилятися. Якби не стандарти Міністерства освіти, я б відмінила бали взагалі до 8-го класу.

Я всюди бачу можливості

Війна, як не дивно, надала їх чимало. Блекаути стали причиною притоку дітей до нас. Державні школи — це махіни, які важко опалити або забезпечити світлом. У нас же завжди тепло, є інтернет, ми всіх погодуємо. Ми стали такими собі «пунктами незламності» для наших батьків.

‍

Ринок приватної освіти буде зростати, поки держава не зможе надати безкоштовно якісний рівень. Діти, які зараз навчаються в приватних закладах або за кордоном і повернуться, будуть елітою, що формуватиме країну. 

Поради підприємцям та тим, хто хоче відкрити свій освітній бізнес

• Не боятися. Попит на якісну освіту в Україні величезний.
• Шукайте сенс. Якщо ви йдете в освіту тільки за грошима — ви швидко вигорите. Тут треба любити дітей і горіти місією.
• Рахуйте фінансову модель ще «на березі». Не відкривайтеся навмання.

Про фінанси та відмову від інтуїтивного управління

В якийсь момент на початку повномасштабного вторгнення я навіть думала продавати школу через нестабільність. Але розуміла, що з «екселькою» продавати бізнес — несолідно. Десь на конференції почула про Finmap, впровадила його, побачила реальні цифри і сказала: «Блін, я стільки заробляю! Нащо мені це продавати?».

«Зараз у мене обіг близько 54 млн грн за рік. Рентабельність по школах у нас приблизно 46%, по садочку менше — десь 14%. Я це все знаю, бо готувалася до інтерв'ю. За дві хвилини: просто відкрила додаток Finmap і подивилася все», — сміється Яна.

Життя до Finmap

До цього все було в Excel, і це було жахливо. Були журнальчики, записували все ручкою: скільки отримали, скільки витратили, потім зводили ці записи, воно не сходилося. Поки не приїду на локацію або не подзвоню, я не знала, скільки реально грошей у касі. Це треба було постійно моніторити і тримати в голові: де ми не записали, чому тут не вистачає, чому не сходиться з Excel? Це був жах. Навіть не хочу згадувати.

Фінанси зараз

Finmap допоміг мені все автоматизувати. При формуванні вартості навчання на наступний рік я спираюся на дані про вартість оренди у валюті, зарплати, витрати. Це навіть психологічний момент: коли дивлюся на цифри, то чітко знаю: я можу заплатити оренду, можу утримувати школу, є чим виплатити зарплати — все добре!

‍

У мене дві локації шкіл і садочок. Всюди є адміністратори, у них свої каси. Вони мають доступ до Finmap, розкладають платежі «по поличках». Я в будь-який момент бачу залишки в кожній касі. Окремо веду проєкт «Табори». Це дозволяє бачити, скільки грошей можна виділити на рекламу, а скільки — чистий прибуток. Це як будувати башти з деталей: я бачу, звідки деталь взяла і куди її треба повернути.

“Я багато чого робила своїми руками, витрачаючи на це ресурс свого життя. Ті гроші, які я зараз оплачую за Finmap, взагалі не коштують моєї роботи, яку я змушена була робити раніше. Це дуже вигідна інвестиція.”

Впровадження Finmap: від спротиву команди до «Як ми жили раніше?»

Взагалі все, що нове, команда приймає через опір, через доведення їм цінності. Іноді це треба просто «продавити». Звісно, всі хочуть працювати як і раніше і нічого не змінювати. Я сказала: «Слухайте, ви ж не хочете на конях їздити чи прати руками? Ми встановлюємо посудомийну машину" для фінансів, щоб це робилося за вас».

‍

Але тут була велика підтримка команди Finmap. Спочатку я розібралася сама, а потім Finmap організував онлайн-зустріч для моїх співробітників. Усе пояснили, і команда зрозуміла: «Ага, це взагалі не складно». Через місяць мені вже казали: «Яно, це клас! Як ми жили раніше?». Адміністрація позбулася величезного шматка роботи. І тепер я відчуваю свободу: можу бути в іншому місті, відкрити телефон і побачити реальний стан справ.

«З точки зору фінансового обліку, Finmap — для мене найкращий варіант. Я справді великий шанувальник сервісу. Це звільняє час для вас самих: для кохання, для розвитку, для можливості спробувати цей всесвіт на смак.»

Відчуйте фінансовий спокій вже зараз!

Забронюйте безкоштовну Zoom-діагностику він нашого фіндиректора або ж залиште заявку на демо Finmap і переконайтеся, наскільки простішим стає управління, коли цифри працюють на вас.