Холодильний склад: порожнє місце коштує так само

«Сім років я підписував договори з одним тарифом на всі три камери. Сорок гривень за палето-добу — і в плюсовій, і в глибокій заморозці. Потім мені порахували енергію на одне зайняте місце. У найхолоднішій камері вона вийшла сорок вісім» — так почав розмову Андрій Левчук, власник холодильного складу у Броварах.

Картина знайома будь-якому складу. Камери тримають температуру, рампа працює, орендарі завозять палети. Тариф у договорі один, і він здається зрозумілим.

Рахунок ламається в одному місці. Склад продає палето-доби, а платить за об'єм камери. Між цими двома одиницями стоїть порожнє місце.

Нижче розкладаємо склад на дві одиниці. Палетомісце в стелажі й зайняте місце, за яке платить орендар. І доходимо до того, чому найхолодніша камера віддає більше, ніж приносить.

Обидві одиниці на складі вже є. Місця порахував монтажник стелажів, завантаження щодня бачить комірник. В обліку не стоїть ні перше, ні друге.

Шлях Андрія: три камери

Андрій починав з однієї камери на 0…+4 °C. Брав на зберігання овочі та молочку, рахував виручку в зошиті. Тариф був один, бо й камера була одна.

Далі пішли капітальні витрати. Друга камера на −18 °C, холодильна машина під неї, резервний генератор, стелажі в чотири яруси. Склад виріс до 1 800 палетомісць.

Третю камеру на −24 °C Андрій ставив під конкретного орендаря. Той обіцяв постійний обсяг і підписав договір на рік. Продовжувати не став. Камера лишилася, обсяг — ні.

Тариф при цьому не змінився. Сорок гривень за палето-добу перейшли з першого договору в усі наступні. Так простіше домовлятися й простіше виставляти рахунки.

Прибуток не впав. Він просто перестав рости так, як ріс склад. Андрій списував це на ціни на ринку й на тарифи енергетиків.

«Поки камера була одна, я знав собівартість доби до копійки. Тепер я бачу місячний звіт: виручка, рахунок за електрику, прибуток. З якої камери прийшла гривня — не написано. Договори я підписував наосліп».

Один тариф на три зони

Андрій роками керувався одним числом. Тариф за палето-добу. Саме його узгоджують у договорі й саме за нього торгуються.

Але тариф не знає температури. Орендар у плюсовій камері й орендар у глибокій заморозці платять 40 ₴ за одну й ту саму добу. Витрата холоду в них різниться в рази.

Електроенергія на складі коштує 7,50 ₴/кВт·год. Це єдина ціна, однакова для всіх трьох камер. Усе інше в них різне.

Тариф ставлять за температурою, а не за складом.

Один тариф на три зони означає просту річ. Плюсова камера дотує глибоку заморозку. У договорах цієї дотації не видно, бо в них немає рядка про холод.

Холод платить за об'єм

Холодильна машина не знає, скільки палет у камері. Вона тримає температуру в усьому об'ємі. Порожній стелаж охолоджують так само, як повний.

Тому витрату холоду рахують на палетомісце, а не на палету. Палетомісце — це слот у стелажі. Він коштує грошей незалежно від того, чи щось у ньому лежить.

Холод тримає об'єм камери, а не палети.

У плюсовій камері одне місце з'їдає 0,8 кВт·год за добу. У камері на −18 °C — 2,0 кВт·год. У глибокій заморозці — 3,2 кВт·год.

Переведемо в гроші. Виходить 6 ₴ на місце за добу в першій камері, 15 ₴ у другій і 24 ₴ у третій.

Це витрата, яка не реагує на завантаження. Орендарі можуть завезти половину камери або всю. Компресор працюватиме однаково.

Порожнє місце коштує стільки ж, скільки зайняте.

Що пропускав місячний звіт

Облік, з яким склад прожив ці роки, упізнає будь-який холодильник, що виріс із однієї камери. Жодного слова про техніку в ньому немає.

• Тариф тримали один на всі зони. У договорі стояли 40 ₴ за палето-добу, і температура камери в ньому не згадувалась.
• Рахунок за електрику сидів одним рядком. Приходила сума на весь склад. По камерах її не розкладав ніхто.
• Завантаження міряли складом, а не камерою. У звіті стояв один відсоток на 1 800 місць. Яка камера стоїть напівпорожня, він не показував.
• Порожнє місце вважали нулем. Незайнятий слот не мав ні ціни, ні рядка. В обліку його просто не існувало.
• Виручку дивились однією сумою. Палето-доби зводились у місячний підсумок, і далі в розріз не заглядали.
• Собівартості зайнятої палето-доби не було. Такого рядка в зведенні не існувало — ні загального, ні по камерах окремо.

Шість пунктів, і всі облікові. Жоден не про компресори й не про людей на рампі. Тому їх не бачили ні механік, ні комірник, ні сам Андрій.

Окремо кожен пункт виглядає дрібним. Разом вони дають один результат. Власник бачить палето-доби й не бачить, що вони коштують.

Виручка на палетомісце

Тепер друга половина рахунку. Тариф у договорі один, а виручка з місця різна. Різницю робить завантаження.

Завантаження камери — це частка місць, у яких лежить палета. У плюсовій камері це 85%. У камері на −18 °C — 70%, у глибокій заморозці — 50%.

Виручка на одне місце за добу — це тариф, помножений на завантаження. Виходить 34 ₴ у першій камері, 28 ₴ у другій і 20 ₴ у третій.

Орендар при цьому платить за свою палету повні 40 ₴. Але склад здає не палети, а місця. І половина місць у третій камері не приносить нічого.

Що показав звіт по камерах

Андрій поклав три камери в один розрахунок. Тариф у всіх рядках однаковий. Різницю роблять два стовпці.

Дивіться на передостанній стовпець. Камера A дає +28 ₴ з місця за добу. Камера B — +13 ₴. А камера C забирає 4 ₴.

Мінус у третьому рядку — не похибка округлення. Енергія на місце там 24 ₴, а виручка 20 ₴. Різниця лишається на складі.

У місяць це 36 000 ₴, яких склад не заробив. Камера працює, орендарі платять, рахунки виставлені вчасно.

Останній стовпець читається ще простіше. Дві перші камери дають 756 000 ₴ і 234 000 ₴. Третя забирає назад 36 000 ₴.

«Цей звіт я носив із собою тиждень. Усі дивились на стовпець із завантаженням і казали: камера напівпорожня, завезіть більше. Рішення ухвалюють по передостанньому стовпцю. Там маржа на місце».

0,8 і 3,2 — не гроші

Два числа в четвертому стовпці легко прочитати як гривні. Це кВт·год. 0,8 означає інше: щоб тримати одне місце в плюсовій камері добу, треба 0,8 кВт·год.

У гроші вони перетворюються в наступному стовпці. Там стоять 6 ₴ і 24 ₴ — та сама енергія, помножена на 7,50 ₴/кВт·год.

34 ₴ — це тариф, помножений на завантаження

Тариф у камері A такий самий, як у решти, — 40 ₴ за палето-добу. А в стовпці виручки стоїть 34 ₴. Це не знижка орендареві.

Це той самий тариф, перерахований на всі місця камери. Зайнято 85%, тому на кожне місце припадає 34 ₴. У камері C зайнято 50%, і виходить 20 ₴.

Собівартість вище за тариф

Тепер та сама енергія, але на іншу базу. Не на всі місця камери, а лише на зайняті. Саме за зайняті платить орендар.

Останні два стовпці стоять поруч не випадково. У камері A зайнята палето-доба коштує 7,06 ₴ при тарифі 40 ₴. У камері B — 21,43 ₴.

У камері C вона коштує 48,00 ₴. Тариф той самий. Собівартість вища за ціну, за якою склад її продає.

Собівартість зайнятої палето-доби вища за тариф — це мінус.

Це вже не «тонка маржа» й не сезонна просадка. Кожна палета в камері C виходить зі складу в мінусі. І чим довше вона там лежить, тим більший цей мінус.

6 ₴ і 7,06 ₴ — різні бази

Обидва числа — та сама енергія камери A за одну добу. Різниця тільки в тому, на що її ділять.

6 ₴ — це на кожне місце в стелажі, зайняте чи ні. 7,06 ₴ — це на кожне місце, де справді лежить палета. Друге число й треба порівнювати з тарифом.

Недозавантаження б'є двічі

Саме тут ламається весь рахунок. Порожнє місце заходить у нього з двох боків. Це не одна проблема, а дві.

Спочатку воно забирає виручку. Місце без палети не приносить нічого, бо тариф нараховують тільки за зайняті.

А потім воно нікуди не прибирає витрату. Компресор тримає весь об'єм камери. Та сама енергія ділиться на меншу кількість палет.

Недозавантаження зменшує виручку і не зменшує енергію.

Ось чому 48,00 ₴ так далеко від 24 ₴. Половина камери C стоїть порожня, і вся її енергія лягає на другу половину.

У камері A працює та сама арифметика, просто м'якше. Зайнято 85%, і 6 ₴ перетворюються лише в 7,06 ₴.

«Два роки я чекав, що камера C наповниться сама. Вважав, що напівпорожня камера просто менше заробляє. Виявилось інше: вона тим часом подвоїла собівартість доби. Ця помилка коштувала мені тридцяти шести тисяч на місяць».

Місяць у підсумку

Тепер увесь склад одним стовпцем. Спершу виручка, далі електрика й постійні витрати, у кінці прибуток.

Виручка за місяць — 1 602 000 ₴. Це всі палето-доби трьох камер за 30 діб.

Рахунок за електрику — 648 000 ₴. Після нього три камери дають 954 000 ₴ внеску.

Проти цього внеску стоять постійні витрати. Вони не знають, скільки місць на складі зайнято.

• Зарплата — 320 000 ₴.
• Амортизація — 210 000 ₴.
• Ремонт і ТО холодильного обладнання — 78 000 ₴.
• Оренда — 140 000 ₴.
• Охорона — 44 000 ₴.
• Адміністративні витрати — 68 000 ₴.

Разом 860 000 ₴. Прибуток — 94 000 ₴, тобто 5,87% виручки.

І цей внесок уже зменшений на 36 000 ₴ збитку камери C. Такого рядка в місячному звіті не було ніколи.

860 000 ₴ не знають завантаження

Компресори, стелажі, охорона й оренда стоять однаково. Неважливо, скільки палет завезли орендарі. Амортизація 210 000 ₴ однакова при повній і при напівпорожній камері.

Тому вся робота з тарифом і завантаженням б'є прямо в прибуток. Постійні витрати на неї не реагують ніяк.

Постійні витрати не знають, скільки місць зайнято.

Де ховається маржа

94 000 ₴ при виручці 1 602 000 ₴ — це 5,87%. Для складу з такою технікою небагато.

Шукати причину в постійних витратах марно. 860 000 ₴ на такий холодильник — звичайні гроші. Урізати там нічого.

Причина стоїть вище. Один тариф на три температурні зони — і камера A дотує камеру C цілий рік.

Порахуйте інакше. Якби камера C просто вийшла в нуль, прибуток за місяць був би на 36 000 ₴ більший. Це понад третину всього нинішнього прибутку.

Один тариф на три зони — це дотація.

Три ходи і їхня ціна

Перша думка власника завжди однакова. Закрити збиткову камеру й забути про неї. Андрій порахував три ходи, перш ніж щось вирішувати.

Перший хід найсильніший, і це головне в таблиці. 288 000 ₴ на місяць без жодної нової палети.

Прибуток при ньому йде з 94 000 ₴ до 382 000 ₴. Це у 4,06 раза. Камери ті самі, компресори ті самі, орендарі ті самі.

Другий хід слабший, і залежить він не від обліку. Наповнити камеру C до 85% може тільки орендар, якого ще немає.

Різниця між першим і другим ходом принципова. Тариф власник піднімає сам. Завантаження йому приносить ринок.

50 ₴ і 50% — різні п'ятдесят

У таблиці двічі стоїть 50, і це про різні речі. Перше — новий тариф камери B у гривнях за палето-добу.

Друге — завантаження камери C, тобто частка зайнятих місць. Арифметичного зв'язку між цими двома числами немає.

Два рази по 85%

85% у статті теж стоїть двічі. Перше — поточне завантаження камери A. Це факт із відомості комірника.

Друге — цільове завантаження камери C у другому ході. Це ціль, а не факт. Дотягнути камеру C до рівня камери A означає +126 000 ₴.

Межа третього ходу

Третій рядок виглядає найпростішим. Вимкнути камеру C, перевезти її палети в камеру B, зекономити на електриці.

Арифметика сходиться. Склад перестає платити 216 000 ₴ за холод камери C. Виручка 180 000 ₴ зникає разом із камерою.

Але палети не зникають. Вони переїжджають у камеру B, і орендар платить за них там. Доплата повертає ті самі 180 000 ₴.

У підсумку лишається економія електрики — 216 000 ₴ на місяць. Менше за перший хід, зате без жодних перемовин про тариф.

І тут з'являється межа, якої в таблиці немає. У камері B тримають −18 °C. Туди піде лише вантаж, що витримує цю температуру.

Глибока заморозка не переїде. Риба, морозиво й напівфабрикати на −24 °C у камері B зіпсуються. Для них третього ходу просто не існує.

Цифра в рядку правильна, а хід виконуваний не для всіх орендарів. Його оцінюють не за сумою, а за тим, що лежить на палетах.

Звідки взялися 180 вільних місць

У камері B 600 місць, зайнято 70%. Вільними стоять 180 місць, і за їхній холод склад платить уже зараз.

Саме тому третій хід узагалі можливий. Вантаж із камери C уміщається в ці вільні місця, і нового холоду для нього не треба.

«Третій рядок я поставив у план першим — він виглядав найдешевшим. Потім зателефонував орендареві рибного складу. Він спитав одне: яка температура в камері B. Рядок я з плану зняв того ж дня».

Рішення на 288 000 ₴

Андрій обрав перший хід. Тариф тепер різний для трьох зон: камера B пішла на 50 ₴, камера C — на 76 ₴.

Ціна рішення теж відома. Два договори довелося переписувати з нуля, і один орендар камери C не погодився. Його місця стояли вільними півтора місяця.

Від заміни компресора в камері C Андрій відмовився свідомо. Гроші пішли на лічильники по камерах і на окремий облік електрики.

Найважче було не порахувати, а сказати 76 ₴ вголос. Цей тариф майже вдвічі вищий за той, з яким склад працював сім років.

«Перемовини я почав не з ціни, а з рахунку за електрику. Поклав на стіл дві цифри: сорок вісім гривень собівартості й сорок гривень тарифу. Орендар порахував сам і підписав сімдесят шість. Він побачив те саме, що й я».

Один показник щомісяця

Рішення Андрій оформив чотирма змінами в обліку. Усі вони на папері, жодної — у машинному залі.

• Тариф пішов по зонах. У договорі тепер стоїть температура камери, а не одна цифра на весь склад.
• Електрика рознесена по камерах. Не однією сумою на склад, а по кожній камері окремо.
• Завантаження міряють по камері. 85%, 70% і 50% — три відсотки замість одного на 1 800 місць.
• Порожнє місце отримало ціну. Незайнятий слот тепер важить 6 ₴, 15 ₴ або 24 ₴ за добу — залежно від камери.

У зведенні з'явився новий рядок — енергія на зайняте палетомісце. По кожній камері окремо, і поруч із нею тариф цієї камери.

Саме за цими двома числами Андрій стежить щомісяця. Якщо собівартість підходить до тарифу, він починає розмову про тариф. Не чекаючи кінця кварталу.

Перший місяць нового звіту був неприємним. Завантаження камери B гуляло від тижня до тижня, а середнє по місяцю його згладжувало.

Змінився й предмет перемовин. Раніше Андрій торгувався за обсяг, тепер — за температуру й строк зберігання.

Показник один: енергія на зайняте місце проти тарифу.

Висновок для підприємців. Якщо ви продаєте місце, а платите за об'єм, один тариф на всі зони вас обманює. Порахуйте витрату на одне місце в кожній зоні окремо. Потім поділіть її на завантаження цієї зони. Отримаєте собівартість тієї одиниці, за яку вам справді платять. Поставте це число поруч із тарифом — і побачите, яка зона приносить гроші, а яка забирає. Так само працює будь-яке зберігання й будь-яка оренда потужності: сухі склади, зерносховища, дата-центри, автопарки.

Чек-лист для власника

• Порахуйте енергію на одне палетомісце. Окремо по кожній камері: 0,8, 2,0 і 3,2 кВт·год за добу — це три різні економіки.
• Переведіть кВт·год у гривні. При ціні 7,50 ₴/кВт·год це 6 ₴, 15 ₴ і 24 ₴ на місце за добу.
• Поділіть витрату на завантаження камери. 6 ₴ стають 7,06 ₴, а 24 ₴ — усіма 48,00 ₴.
• Поставте поруч тариф. В Андрія це 40 ₴, і одна з трьох собівартостей його вже перевищила.
• Рахуйте маржу на місце, а не на палету. +28 ₴, +13 ₴ і −4 ₴ — три цифри замість однієї, і видно, яка камера тягне місяць.
• Дайте порожньому місцю ціну. Поки незайнятий слот коштує нуль, його ніхто не наповнить.
• Ставте тариф за температурою зони. Один тариф на плюсову й на глибоку заморозку означає, що одна камера дотує іншу.

Гроші не зникають — ви їх просто не бачите

Про холодильний склад думають, що все вирішує техніка. Компресори, ізоляція, резервне живлення. Насправді техніка вирішує, чи працюватиме склад узагалі.

Скільки він заробить, вирішує інше. Яка температура в камері й скільки місць у ній зайнято.

Підсумковий рядок при цьому не бреше. 94 000 ₴ прибутку — правда. Але він не каже, що камера C забрала 36 000 ₴, а один тариф на три зони — ще 288 000 ₴.

Андрій досі тримає камеру на −24 °C. Різниця в тому, що тепер вона коштує орендареві 76 ₴, а не 40 ₴.

Щойно енергія на зайняте місце стає окремим рядком, видно головне. 5,87% — це не стеля складу. Це його результат при одному тарифі на три температури.

Як побачити це на своєму складі

Усе, що описано вище, тримається на одному рядку: не склад однією виручкою, а кожна камера окремо — з температурою, завантаженням і енергією в перерахунку на зайняте палетомісце. Поки тариф однаковий для всіх зон, не видно ні того, що тепла камера дотує холодну, ні того, що недозавантаження ділить ту саму енергію на меншу базу. Коли ті самі дані збираються автоматично, видно, яка камера платить за себе, — саме для цього власники малого й середнього бізнесу використовують Finmap: щоб бачити фінансову картинку, а не відновлювати її з пам'яті.

Читайте також

• Фулфілмент-склад: прибуток на замовлення й на палето-місце
• Теплиця: собівартість кілограма, а не кілограми з квадрата

Основа теми: Управлінський облік: що це і навіщо власнику