«Мені порахували, що нічний тариф дасть мільйон сто сорок. Я повірив, перевів другу зміну в ніч і через квартал побачив, що нічого не змінилося. Виявилось, що й не могло».
Едуард Різник тримає гальванічний цех у Нікополі. Цинкування кріплення й метизів для місцевих машинобудівників, три лінії, дві зміни. Двадцять один рік у металообробці, вісім із них власник. Чотирнадцять людей, по сім у зміні, замовлення стабільні. І найбільша стаття витрат, на яку він ніяк не міг впливати.
Цех на сто п'ятдесят кіловат
Гальваніка живе з електрики. Випрямлячі тримають струм у ваннах годинами, і це не те навантаження, яке можна приглушити.
Середнє навантаження цеху — 150 кВт. Зміна вісім годин, змін дві, робочих днів 250.
Множимо й отримуємо 600 000 кВт·год на рік.
Нікополь для цього бізнесу місце природне: поряд трубний завод, кілька машинобудівних і купа дрібних металообробників, яким постійно треба цинкувати кріплення. Замовлення тут не шукають — вони приходять самі, і тому Едуард вісім років майже не думав про продажі.
Електрика тут не накладна витрата, а сировина
У більшості виробництв електрика — це п'ять-сім відсотків собівартості, щось на рівні охорони. У гальваніці вона в одному рядку з хімією: без струму процесу немає взагалі, і скільки його треба, задає не власник, а товщина покриття за ДСТУ.
- середнє навантаження: 150 кВт
- споживання за рік: 600 000 кВт·год
- обробляється: 96 000 м² на рік
- ціна обробки: 145 ₴ за м²
Отже цех продає не метал і не хімію. Він продає перероблену електрику, і ціна цієї електрики — головне, що визначає його прибуток.
Скільки важить один кіловат
Корисно перевести все на квадратний метр, бо саме в метрах цех продає.
Шістсот тисяч кіловат-годин на 96 000 м² — це 6,25 кВт·год на метр. За денним тарифом 7,4 ₴ це 46,25 ₴ електрики в метрі, який продається за 145 ₴.
Є ще одна причина, чому цю третину не можна просто зменшити. Товщину покриття задає замовник у кресленні, а скільки струму треба на мікрон — фізика. Можна покращити ККД випрямляча на кілька відсотків, але не можна покрити метал меншою кількістю електронів, ніж вимагає хімія.
Третина ціни метра — це струм
Сорок шість гривень із ста сорока п'яти. Для порівняння: хімія в тому самому метрі — 14,75 ₴, тобто втричі менше. Коли головна стаття собівартості не твій вибір, а тариф постачальника, увага неминуче йде туди.
«Я цю цифру вивів уперше два роки тому й відтоді дивлюся на неї щомісяця. Сорок шість гривень струму в метрі. Усе, що я можу з цим зробити, — або менше струму, або дешевший струм».
Рік у цифрах
| Показник | Сума, ₴ | Частка виручки |
|---|---|---|
| Виручка | 13 920 000 | 100% |
| Електрика | 4 440 000 | 31,9% |
| Хімія й матеріали | 1 416 000 | 10,2% |
| Фонд оплати праці | 4 704 000 | 33,8% |
| Постійні витрати | 1 920 000 | 13,8% |
| Чистий прибуток | 1 440 000 | 10,3% |
Десять відсотків із копійками. Для гальваніки це пристойно, і Едуард цією цифрою задоволений.
Але подивіться на другий рядок. Електрика у 3,08 раза більша за весь річний прибуток.
Цех заробляє 1 440 000 ₴ і віддає за струм 4 440 000 ₴.
Усі шість рядків у звіті правильні, зведені з виписок, накладних і зарплатних відомостей. Витрат разом 12 480 000 ₴. Звіт не приховує нічого — він просто показує електрику однією сумою за рік, без поділу на те, коли саме вона спожита.
Два тарифи на одну й ту саму лінію
В Україні двозонний тариф: з одинадцятої вечора до семи ранку електрика дешевша.
У Едуарда денна зона — 7,4 ₴ за кіловат-годину, нічна — 3,6 ₴. Різниця 3,8 ₴: денний тариф більш ніж удвічі дорожчий за нічний.
Нічна зона дешевша, бо вночі нікому не потрібна
Тариф не подарунок і не пільга. Система не вміє зберігати електрику, тож уночі, коли заводи стоять, генерацію треба або скидати, або продавати дешево. Дешево — і є той нічний тариф.
Обидві зміни в Едуарда працювали в денній зоні: перша з сьомої, друга з третьої дня до одинадцятої вечора.
Підказав це сам постачальник електроенергії. Подивився на дві зміни, обидві в денній зоні, і запитав, чому друга не вночі. Порада була щира й не містила жодного неправдивого слова.
Що обіцяв перенос зміни
Арифметика виглядала беззаперечно.
Половина річного споживання — це 300 000 кВт·год. Перенести їх із 7,4 ₴ на 3,6 ₴ означає зекономити 300 000 на 3,8, тобто 1 140 000 ₴.
Жодних вкладень тут справді немає. Обладнання те саме, обсяг той самий, технологія не змінюється ні на градус. Міняється лише година, у яку вмикають випрямлячі.
Мільйон сто сорок тисяч — це 79,2% річного прибутку цеху. Майже подвоєння заробітку з одного рішення про графік.
«Я цю цифру носив у голові три місяці. Один мільйон сто сорок. Жодних вкладень, жодного нового обладнання — просто люди приходять на вісім годин пізніше».
Скільки коштує нічна зміна
Людям за нічну роботу доплачують. У Едуарда це 35% до зарплати, і вона в цеху 28 000 ₴.
| Нічна зміна за рік | Сума, ₴ |
|---|---|
| Доплата 35%: 7 людей × 9 800 ₴ × 12 | 823 200 |
| Додатковий брак: 48 000 м² × 1,3% × 145 ₴ | 90 480 |
| Охорона й логістика вночі | 240 000 |
| Разом | 1 153 680 |
Уночі брак більший, і це не лінощі
Брак у денну зміну 2,1%, у нічну 3,4%. Причина не в тому, що вночі гірше працюють. Причина в тому, що вночі немає кому ухвалити рішення: технолог спить, лабораторія закрита, і спірну партію або пропускають, або переробляють ранком.
Один цілий три десятих відсотка на 48 000 м² за ціною 145 ₴ — це 90 480 ₴.
Що таке брак у гальваніці
Брак тут не схожий на брак у механічній обробці, де деталь або в допуску, або ні.
Покриття буває тонким, нерівним, із пропалами, із плямами від поганого промивання. Частину таких деталей можна перезняти й покрити вдруге, частину — ні. Ухвалює це рішення технолог, і від швидкості цього рішення залежить, чи піде партія в переробку, чи поїде замовнику.
Брак міряється не деталями, а повторною обробкою
Коли партію знімають і покривають удруге, цех платить двічі за ту саму електрику й хімію, а виручка лишається одна. Саме тому брак у гальваніці рахується у відсотках від обробленої площі, а не в штуках: важить не кількість деталей, а скільком метрам довелося пройти процес удвічі.
Мінус тринадцять тисяч
Тепер віднімемо.
Економія 1 140 000 ₴, витрати нічної зміни 1 153 680 ₴. Ефект — мінус 13 680 ₴.
Перенести зміну в ніч коштує дорожче, ніж економить. Не набагато — на 13 680 ₴.
Саме це «не набагато» й робить рішення підступним. Якби воно давало мінус півмільйона, його б ніхто не ухвалив. А мінус тринадцять тисяч у річному звіті не видно зовсім: вони тонуть у коливаннях хімії й тарифу.
І це за умови, що все інше лишається як було. Якби вночі падала продуктивність або росли простої через брак технолога, мінус був би більшим. Тобто 13 680 ₴ — це оптимістична оцінка, а не песимістична.
Тринадцять тисяч на тлі виручки в чотирнадцять мільйонів — це одна десята відсотка. Жоден звіт такої різниці не підсвітить, і жоден бухгалтер її не помітить. Рішення виглядало успішним рівно тому, що його наслідок був менший за точність, з якою цех себе міряє.
Де проходить межа
Корисно порахувати не ефект, а поріг.
Із 1 140 000 ₴ економії треба спершу відняти брак і охорону, бо вони не залежать від кількості людей: лишається 809 520 ₴ на доплату. Поділити на 117 600 ₴ річної доплати на людину — і виходить 6,88.
Цифра 6,88 неприємна саме своєю близькістю. Вона не каже «ніколи» — вона каже «майже». Якби зарплата була на тисячу нижчою або різниця тарифів на десять копійок більшою, рішення перевернулося б у плюс, і тоді перенос зміни був би правильним ходом.
Нічна зміна окупається при шістьох людях, а не сімох
Сімеро — це вже за межею. Шестеро були б у плюсі, але цех фізично не працює шістьома: сім людей — це мінімум на три лінії з завантаженням і вивантаженням.
«Я спитав технолога, чи можна шістьома. Він сказав: можна, якщо одну лінію вимкнути. Але якщо одну лінію вимкнути, то й економія буде на третину менша, і ми знову там, де починали».
Чому цього не було видно
- електрика приходить одним рахунком за місяць, без поділу на зони
- доплата за нічну роботу лежить у загальному фонді оплати праці
- брак рахується у відсотках за цех, а не за змінами
- охорона й нічна логістика — це постійні витрати, їх ніхто не прив'язує до графіка
Щоб побачити мінус 13 680 ₴, усі чотири рядки треба звести в один розрахунок. Кожен із них є в обліку, але вони лежать у чотирьох різних місцях і жодного разу не стояли поряд.
Варто сказати, що й сам постачальник не підказував про ванни. Він продає кіловати й бачить тільки їх: у його розрахунку люди, брак і охорона не існують, бо це не його витрати. Порада була щира й неповна одночасно.
Що пробували раніше
Перші спроби були про споживання, а не про тариф.
Едуард міняв випрямлячі на ефективніші, ставив частотники на вентиляцію, перебирав режими. Це дало близько чотирьох відсотків споживання й вичерпалося: решта електрики йде в сам процес, і менше її не стане, поки товщина покриття та сама.
Тариф натомість обіцяв більш ніж удвічі дешевший кіловат, і саме тому в нього так хотілося повірити.
Перший крок виявився не фінансовим, а технічним: поставити прилади обліку на кожну лінію окремо. Доти цех мав один прилад на вводі, і всі розмови про споживання спиралися на здогади технолога.
Три лінії, різний апетит
Коли Едуард поставив окремі прилади на лінії, картина виявилась нерівною.
- лінія цинкування й пасивації: 38% споживання, працює автоматично
- лінія підготовки: споживає мало, але вимагає людей постійно
- лінія сушки й пакування: споживання середнє, люди потрібні на кожній партії
- до вимірювання всі три вважалися приблизно однаковими
Остання позиція й була найдорожчою помилкою. Вісім років цех планував графік так, ніби навантаження розподілене рівно, бо іншої інформації просто не існувало.
Перенести обладнання, а не людей
Рішення знайшлося тоді, коли Едуард перестав дивитися на зміну як на ціле.
У цеху три лінії, але споживають вони не однаково. Найважчі ванни — цинкування й пасивація — дають 38% усього споживання, і вони автоматичні: завантажив, запустив програму, забрав ранком.
Тридцять вісім відсотків споживання — це 228 000 кВт·год на рік. Помножити на різницю тарифів 3,8 ₴ і виходить 866 400 ₴ економії без жодної зміни в технології.
Автоматична ванна не потребує зміни
Таку ванну не треба обслуговувати всю ніч. Треба двоє людей: завантажити ввечері, зняти ранком, доглянути за процесом між цим. Технолог і лабораторія для цього не потрібні, бо програма не ухвалює рішень — вона їх виконує.
| Що переносимо | Економія, ₴ | Витрати, ₴ | Ефект, ₴ |
|---|---|---|---|
| Усю другу зміну | 1 140 000 | 1 153 680 | −13 680 |
| Найенергоємніші ванни | 866 400 | 475 200 | +391 200 |
«Коли я показав цю таблицю технологу, він подивився й сказав: ми ж це й так робимо вночі, просто люди сидять поряд. Виходить, вісім років сім людей чергували біля ванни, яка працює за програмою».
Менша економія, кращий результат
Ось найцікавіше в усій історії.
На ваннах економія МЕНША: 866 400 ₴ проти 1 140 000 ₴, тобто на 273 600 ₴ менше. А результат кращий на 404 880 ₴.
Причина в тому, що разом із економією переноситься й витрата, і вона пропорційна не кіловатам, а людям. Двоє операторів замість семи — це 235 200 ₴ доплати замість 823 200 ₴. Плюс брак не змінюється зовсім, бо автоматика не стає вночі гіршою.
Витрати нічного режиму на ваннах — 475 200 ₴: 235 200 ₴ доплати двом операторам і ті самі 240 000 ₴ охорони з логістикою, які не залежать від кількості людей. Саме тому вони й з'їдали весь сенс переносу цілої зміни.
У відсотках ефект від ванн — 27,2% річного прибутку. Не та економія, яку обіцяв перенос зміни на папері, але справжні гроші, а не арифметика без витратної частини.
Що Едуард зробив
«Я два роки шукав, як платити менше за кіловат. А питання було не в кіловаті, а в тому, скільком людям я доплачую за те, що вони стоять поряд із ванною, яка працює сама».
Цех перейшов на змішаний графік за один місяць. Дві важкі ванни працюють уночі з двома операторами, решта лінії — у день повною зміною. Чистий прибуток виходить 1 831 200 ₴ замість 1 440 000 ₴.
- електрика тепер рахується окремо за зонами, а не одним рахунком
- брак пишеться за змінами, а не за цехом
- доплата за нічну роботу виділена окремим рядком від фонду оплати
- кожна ванна має власне споживання, зняте окремим приладом
Четвертий пункт і дав відповідь. Доти Едуард знав споживання цеху, але не знав, яка ванна скільки їсть, — а без цього неможливо було побачити, що 38% навантаження не вимагають людей узагалі.
Приладів на лінії довелося поставити три, і коштували вони разом менше за один місяць тієї економії, яку показали. Це найдешевше вкладення, яке Едуард зробив за вісім років, і єдине, що не додало цеху ні потужності, ні обсягу.
Гроші не зникають — ви їх просто не бачите
«Двадцять один рік у цеху, і я досі вважав, що економія на електриці — це про обладнання. Виявилось, що це про графік. А графік — це вже не технологія, це фінанси».
У цеху Едуарда не змінилося ні обладнання, ні обсяг, ні ціна обробки. Ліній так само три, людей чотирнадцять, споживання ті самі 600 000 кВт·год. Змінилося тільки те, що тепер видно, яка частина цього споживання не потребує людей поряд із собою.
Як побачити це у своєму цеху
Усе вище тримається на одному зіставленні, якого немає ні в рахунку за електроенергію, ні в табелі: скільки кіловат-годин іде в яку тарифну зону і скільком людям за це доплачують. Поки електрика лежить однією сумою за місяць, економія 1 140 000 ₴ виглядає очевидною, а доплата 823 200 ₴ і додатковий брак на 90 480 ₴ живуть в інших рядках. Коли споживання, зміни й брак збираються в одному місці самі, видно, що переносити треба обладнання, а не людей, — саме для цього власники малого й середнього бізнесу використовують Finmap: щоб бачити фінансову картинку, а не здогадуватися про неї.
Читайте також
- Ціни в металообробці: справжня вартість машино-години
- Теплиця: собівартість кілограма, а не кілограми з квадрата
Основа теми: Управлінський облік: що це і навіщо власнику
Часті питання про фінанси гальванічного цеху
У цьому цеху 31,9% виручки, тобто 46,25 ₴ у кожному метрі, який продається за 145 ₴. Для порівняння, хімія в тому самому метрі — 14,75 ₴, утричі менше. Коли головна стаття собівартості задана тарифом постачальника, а не вибором власника, увага неминуче йде туди.
Рахуйте не економію, а різницю між економією та вартістю нічної зміни. Тут перенос другої зміни дав би 1 140 000 ₴ економії при витратах 1 153 680 ₴, тобто мінус 13 680 ₴. Різниця мала, і саме тому таке рішення легко ухвалити помилково.
Три речі: доплата за нічну роботу, додатковий брак і охорона з логістикою. Тут це 823 200 ₴, 90 480 ₴ і 240 000 ₴. Перша залежить від кількості людей, друга — від того, чи ухвалює хтось рішення вночі, третя не залежить ні від чого.
Бо вночі немає кому ухвалити рішення щодо спірної партії: технолог спить, лабораторія закрита. Брак зростає з 2,1% до 3,4%, і на 48 000 м² за ціною 145 ₴ ці 1,3% дають 90 480 ₴. Це не про дисципліну зміни, а про відсутність того, хто скаже «перезняти».
Відніміть від економії брак і охорону, бо вони від кількості людей не залежать, і поділіть залишок на річну доплату. Тут 809 520 ₴ на 117 600 ₴ дають 6,88 людини, а в зміні їх сім. Шістьма цех не працює: це мінімум на три лінії.
Віддати в нічний тариф лише те обладнання, яке працює автоматично. Найенергоємніші ванни дають 38% споживання й вимагають двох операторів замість семи, тож економія 866 400 ₴ при витратах 475 200 ₴ дає плюс 391 200 ₴.
Тому що разом з економією переноситься й витрата, а вона пропорційна людям, не кіловатам. На ваннах економія менша на 273 600 ₴, зате доплата 235 200 ₴ замість 823 200 ₴ і додаткового браку немає зовсім — автоматика вночі не стає гіршою.
Окремий прилад обліку на кожну лінію. Доти цех знає своє загальне споживання, але не знає, яка одиниця обладнання скільки їсть, — а без цього неможливо відрізнити навантаження, що потребує людей, від того, що працює за програмою.
