«Беру кругляк по 1 850 ₴ за куб — найдешевший, що є на складі. Сусід бере по 2 900, і я шість років був певен, що він переплачує. А порахували кубометр готової дошки — у мене він вийшов дорожчим за сусідський» — так почав розмову Богдан Мельник, власник пилорами на Рівненщині.
Ця логіка знайома кожному, хто стоїть біля ленточнопильного станка. Кругляк — головна витрата, тому дешевша колода мусить давати дешевшу дошку. І ти торгуєшся за колоду, бо саме там, здається, лежать усі гроші.
Рахунок ламається в одному місці. Купуєш кубометри кругляка, а продаєш кубометри обрізної дошки — і це дві різні одиниці. Між ними стоїть вихід: скільки відсотків колоди доходить до дошки, а скільки йде в обапіл і тирсу. Поки виходу немає у звіті, ціна колоди порівнюється сама з собою.
Нижче розкладаємо пилораму на дві одиниці — кубометр кругляка й кубометр дошки — і доходимо до того, чому дешева колода дає дорогу дошку.
Шлях Богдана: від одного станка до 420 м³ кругляка на місяць
Богдан починав з одного ленточнопильного станка й напарника. Брав кругляк машинами, пилив під замовлення, рахував на телефоні: стільки віддав за колоду, стільки взяв за дошку, різниця моя.
За дев'ять років пилорама стала іншою: чотири робітники, 420 м³ кругляка на місяць, постійні замовники на дошку, навіс під штабелі. Тоді ж зникло відчуття цифр: обсяг виріс, виручка виросла, а прибуток лишився на рівні четвертого року.
«Коли станок був один і я сам стояв на подачі, я на око знав, що з цієї колоди вийде. Тепер кругляк привозять щотижня, а я бачу штабель на подвір'ї й суму, яку лишив у касі постачальника. Що між ними сталося — не бачу».
Чому вся економіка пилорами сидить в одному коефіцієнті
Пилорама не продає розпил. Вона купує одну одиницю й продає іншу, і весь заробіток живе в курсі обміну між ними. Цей курс і є вихід: 48% означає, що з кубометра колоди ви винесете 0,48 м³ обрізної дошки, а решта піде обаполом і тирсою.
Звідси правило, яке переставляє всі ціни на складі. Кубометр дошки коштує вам не ціну колоди, а ціну колоди, поділену на вихід. Поділіть 1 850 ₴ на 48%, потім 2 250 ₴ на 58% — і побачите, що дешева колода в перерахунку на те, що ви продаєте, майже дорівнює дорожчій.
Далі додається розпил, віднімаються побічні — і дешева колода остаточно перестає бути дешевою. Побачити це можна лише тоді, коли вихід рахується по кожній групі діаметра, а не одним відсотком на всю пилораму.
Життя до того, як вихід став рядком
Облік, у якому Богдан прожив ці роки, впізнає будь-яка пилорама, що виросла з одного станка.
- Кругляк рахували грошима за машину. Скільки заплатив за рейс, знали всі. Якого діаметра був той рейс — у звіті не стояло.
- Вихід був один на всю пилораму. Приблизно півсотні відсотків, «як у всіх», і далі питання до робітників.
- Обапіл і тирсу вважали відходами. Гроші за них у касу приходили, а рядком виручки не ставали.
- Розпил сидів у загальних витратах. Електрика, стрічки, заточка — одна сума на місяць, без діаметра.
- Групи діаметра не розділяли. Була «деревина», і 18 см та 40 см лежали в одному рядку.
- Ціну дошки тримали однакову. 7 400 ₴ за куб, байдуже з якої колоди вона вийшла.
У цьому списку немає жодної претензії до станка чи до робітників. Станок справний, стрічки свої, вологомір на місці, дошка суха, замовник не йде. Усі шість пунктів — облікові, а в облік біля пилорами ніхто не заглядає.
Три групи діаметра: місяць на одній сторінці
Перше, що зробив Богдан, — розділив ті самі 420 м³ на три групи за діаметром. Ціни на виході однакові для всіх трьох: обрізна дошка 7 400 ₴/м³, обапіл на дрова 400 ₴/м³, тріска й тирса 200 ₴/м³.
| Показник за місяць | Тонкий, 18–22 см | Середній, 24–30 см | Товстий, 32–40 см |
|---|---|---|---|
| Кругляк, м³ | 150 | 180 | 90 |
| Ціна кругляка, ₴/м³ | 1 850 | 2 250 | 2 900 |
| Вихід обрізної дошки | 48% | 58% | 65% |
| Обапіл | 27% | 20% | 15% |
| Тріска й тирса | 25% | 22% | 20% |
| Розпил, ₴/м³ | 640 | 520 | 470 |
| Виручка з м³ кругляка | 3 710 ₴ | 4 416 ₴ | 4 910 ₴ |
| з них побічні | 158 ₴ | 124 ₴ | 100 ₴ |
| Маржа з м³ кругляка | 1 220 ₴ | 1 646 ₴ | 1 540 ₴ |
| Дошки на виході, м³ | 72,0 | 104,4 | 58,5 |
| Разом маржі | 183 000 ₴ | 296 280 ₴ | 138 600 ₴ |
Три групи дають 420 м³ кругляка, 234,9 м³ обрізної дошки й 617 880 ₴ маржі за місяць. Вихід, обапіл і тирса в кожній групі складаються у 100%: нічого не губиться, просто розподіл інший.
Чому розпил дорожчий саме на тонкому
640 ₴ на тонкому проти 470 ₴ на товстому — не описка. Щоб винести кубометр дошки з тонких колод, різів треба більше: колод більше, кожна дає два-три пропили, кубометр набирається довго. Стрічка проходить довший шлях на ту саму кубатуру, швидше тупиться, частіше їде на заточку.
Тонка деревина дорожча двічі: дає менше дошки з колоди й вимагає більше розпилу на кожен її кубометр. Обидва рядки тягнуть в один бік, і обидва невидимі, поки розпил живе однією сумою в загальних витратах.
420 м³ і 400 ₴ — схожі числа, різні ролі
Поряд стоять три схожі числа про різні речі. 420 м³ — скільки кругляка пилорама бере за місяць. 400 ₴ — ціна кубометра обапола на дрова. 200 ₴ — ціна кубометра тріски й тирси.
Арифметичного зв'язку між ними немає: перше число — обсяг, два інші — ціни.
Обапіл і тирса — не відходи, а рядок виручки
Побічні дають 158 ₴ з кубометра тонкого кругляка, 124 ₴ із середнього й 100 ₴ із товстого. Поряд із 7 400 ₴ за куб дошки це дрібниця — тому ці гроші й віддають людям із причепом за скільки дадуть.
Дрібниця зникає, коли перевести ті самі побічні в одиницю, у якій пилорама продає. На кубометр обрізної дошки виходить 329 ₴ з тонкої групи, 214 ₴ із середньої й 154 ₴ з товстої. На тонкому це п'ята частина маржі кубометра дошки — та сама частина, яка відділяє заробіток від нуля.
«Обапіл я роками віддавав майже задарма: приїжджали з причепом, брали за скільки дам. А це 329 ₴ з кожного куба дошки на тонкій групі. Я з замовником за сотню бився, а тут більше трьохсот лежало під навісом і псувалося».
158, 124 і 100 ₴ — побічні з кубометра кругляка
Ці три числа легко сплутати з трійкою 329, 214 і 154: йдеться про ті самі обапіл і тирсу. Різниця в знаменнику. 158 ₴ — побічні з кубометра колоди, яку ви купили. 329 ₴ — вони ж, віднесені на кубометр дошки, яку ви продали.
Друге більше за перше тому, що дошки виходить менше, ніж було колоди. І чим гірший вихід, тим сильніше вони розходяться.
Собівартість кубометра дошки: що насправді продаєш
Тепер той самий місяць, але в одиниці продажу. Ціна колоди плюс розпил, поділити на вихід, відняти побічні — і видно, скільки коштує кубометр дошки в кожній групі.
| На 1 м³ обрізної дошки | Тонкий | Середній | Товстий |
|---|---|---|---|
| Кругляк і розпил | 5 188 ₴ | 4 776 ₴ | 5 185 ₴ |
| Залік побічних | 329 ₴ | 214 ₴ | 154 ₴ |
| Собівартість | 4 858 ₴ | 4 562 ₴ | 5 031 ₴ |
| Ціна продажу | 7 400 ₴ | 7 400 ₴ | 7 400 ₴ |
| Маржа з м³ дошки | 2 542 ₴ | 2 838 ₴ | 2 369 ₴ |
Дошка з найдорожчої колоди обходиться в 5 031 ₴ за куб — дорожче за дошку з найдешевшої, 4 858 ₴. Шість років Богдан вибирав колоду за ціною колоди, а продавав кубометри, у яких ця ціна вже переставлена виходом.
5 188 і 5 185 ₴ — чому краї діапазону сходяться
Два майже однакові числа стоять у протилежних колонках, і це не помилка округлення. Тонка колода дешева, але вихід у неї 48% і розпил 640 ₴. Товста дорога, зате вихід 65% і розпил 470 ₴. Два різні шляхи приводять до майже однакової суми — 5 188 ₴ і 5 185 ₴.
Розводить їх тільки одне — побічні. У тонкої групи до заліку йде 329 ₴, у товстої 154 ₴, і саме ця різниця робить тонку дошку дешевшою за товсту. Той самий обапіл, який на пилорамах вважають сміттям, і вирішує, яка колода вигідніша.
Дешевший кругляк дає дорожчу дошку
Поставимо дві цифри поряд. Тонка колода за 1 850 ₴ дає кубометр дошки з маржею 2 542 ₴. Середня за 2 250 ₴ — з маржею 2 838 ₴. Переплата за колоду повертається на кожному кубометрі дошки, бо вихід піднімається з 48% до 58%.
Це і є відповідь на питання, з якого почалася розмова. Дешевша колода не означає дешевшої дошки: ціна колоди ділиться на вихід, а вихід у дешевої найгірший. Торг за сотню на кубометрі кругляка важить менше, ніж один пункт виходу.
Два рейтинги, які не збігаються
А тепер неприємне. Залежно від того, у чому міряти, групи вишиковуються по-різному — і це не фокус, а дві відповіді на два різні питання.
На кубометр кругляка порядок такий: середній 1 646 ₴, товстий 1 540 ₴, тонкий 1 220 ₴. На кубометр дошки — середній 2 838 ₴, тонкий 2 542 ₴, товстий 2 369 ₴. Середній перший в обох. А товстий із другого місця падає на останнє, і тонкий займає його місце.
«Я був певен, що товста колода — моя найкраща: вихід шістдесят п'ять, стрічку майже не перезаточуєш, штабель набирається швидко. Так і є, поки рахуєш з куба кругляка. А з куба дошки товстий у мене останній — той самий місяць, той самий станок».
Чому товстий падає з другого місця на останнє
Бо ціна колоди росте швидше, ніж вихід. Від середньої групи до товстої колода дорожчає з 2 250 ₴ до 2 900 ₴. А вихід за той самий крок піднімається лише з 58% до 65%. Дорожчання обганяє приріст виходу — і кубометр дошки з товстої колоди виходить найдорожчим на пилорамі.
З кубометра кругляка товстий усе одно виглядає добре: 1 540 ₴ проти 1 220 ₴ у тонкого. Але кубометр кругляка ви не продаєте. Рішення, скільки якої групи брати, ухвалюють в одиниці, у якій виставляють рахунок замовнику.
Місяць пилорами: 1 793 280 ₴ виручки і 281 880 ₴ прибутку
Зведемо місяць. Виручка — 1 793 280 ₴: 234,9 м³ обрізної дошки плюс обапіл і тирса з усіх трьох груп. Після кругляка й розпилу лишається 617 880 ₴. Далі постійні витрати.
- Зарплата — 168 000 ₴: чотири робітники, рамник і підсобні.
- Оренда й земля — 34 000 ₴, не залежить від того, скільки колод привезли.
- Базове електро — 22 000 ₴: освітлення, компресор, обігрів побутівки.
- Амортизація станків — 48 000 ₴.
- Ремонт і заточка — 26 000 ₴: стрічки, заточний станок, дрібні запчастини.
- Адмін — 38 000 ₴: бухгалтер, документи на деревину, зв'язок, паливо.
Разом 336 000 ₴. Прибуток — 617 880 − 336 000 = 281 880 ₴ на місяць, 15,7% виручки. І головне: ці 15,7% не належать жодній групі діаметра. Це середнє між дошкою з маржею 2 838 ₴ за куб і дошкою з маржею 2 369 ₴, у пропорції, яку ніхто не вибирав.
Три ходи, які не вимагають ні нового станка, ні нового замовника
Богдан порахував три зміни; жодна не чіпає ні ціну дошки, ні обсяг кругляка.
| Хід | Що змінюється | ₴ на місяць |
|---|---|---|
| Перевести 150 м³ з тонкого на середній | маржа з м³ кругляка 1 220 → 1 646 ₴ | +63 900 |
| Обапіл як колоті дрова по 820 ₴/м³ замість 400 | потрібен дровокол | +37 800 |
| Вихід тонкого з 48% до 52% | 4 пункти забираються з обапола | +42 000 |
Перший хід найбільший і водночас єдиний, який не в руках власника. Два інші менші, зате залежать лише від того, що робиться на пилорамі.
Перший хід упирається не в арифметику, а в постачання
Арифметика безперечна: 150 м³ тонкого замінити на середній — і маржа з кубометра кругляка підскакує з 1 220 ₴ до 1 646 ₴, разом 63 900 ₴ на місяць. На папері це найдешевше рішення в статті.
Тільки купити цей обсяг нема де. Постачальник продає саме тонкий кругляк: рубають те, що дозріло, а дозріло тонке. Середньої групи на ринку стільки немає, і додаткових 150 м³ на місяць ніхто не наріже на замовлення. Цей рядок треба читати як межу можливого, а не як план.
«Я приїхав із цим розрахунком: давайте мені середню групу, беру все. Мені відповіли, що середнього стільки нема, рубають те, що дозріло. Красивий хід, який мені просто не продадуть».
Обапіл як колоті дрова: 820 ₴ замість 400
Обапола з трьох груп виходить 90 м³ на місяць. Зараз він іде на дрова по 400 ₴ за куб. Колоті дрова на тому самому ринку йдуть по 820 ₴.
На тих самих 90 м³ різниця дає 37 800 ₴ на місяць. Потрібен дровокол і місце під нього; деревина вже є, і нікуди їхати не треба. Це не новий бізнес, а перестановка одного рядка: те, що називали відходом, продається в іншому вигляді тим самим людям.
Вихід тонкого з 48% до 52%: де взяти чотири пункти
Третій хід — єдиний, який торкається самого розпилу. 4 пункти виходу на тонкій групі дають 42 000 ₴ на місяць.
Джерела два, обидва без нової техніки. Перше — схема розпилу під діаметр: не одна постава на всі колоди, а своя під 18 см і своя під 22 см. Друге — заточка за графіком, а не за відчуттям. Тупа стрічка веде різ, товщина гуляє, і те, що мало стати обрізною дошкою, іде в обапіл.
«Чотири пункти виходу — це не нова техніка. Це постава під діаметр і заточка за графіком, а не „коли вже потягне“. Я роками міняв стрічку, коли вона вже вела різ, і щоразу той різ ішов у вагон обапола».
Чому 52% — цільова цифра, а не поточна
У статті стоять 48% і 52%, і плутати їх не можна. 48% — фактичний вихід тонкої групи, із якого порахований увесь місяць: і 5 188 ₴ собівартості, і 2 542 ₴ маржі, і 183 000 ₴ разом. 52% — куди можна дійти; вище ця цифра в розрахунку не бере участі.
Важливо й те, звідки беруться ці 4 пункти. З нічого вони не з'являються: вихід, обапіл і тирса завжди дають 100%, тому дошка додає лише за рахунок сусідів. Забираються вони з обапола, тому в розрахунку стоїть не чистий приріст дошки, а приріст мінус втрачений обапіл по 400 ₴ за куб.
Два ходи разом: 361 680 ₴, або у 1,28 раза
Відкладемо перший хід убік — його не продають. Лишаються два, які повністю в руках Богдана: дровокол і вихід тонкої групи, 37 800 ₴ і 42 000 ₴ на місяць.
Прибуток піднімається з 281 880 ₴ до 361 680 ₴ — у 1,28 раза. Жодного нового станка, жодного нового замовника, той самий обсяг кругляка й та сама ціна дошки 7 400 ₴. Змінилося тільки те, у якому вигляді продається обапіл і як працює постава й заточка на тонких колодах.
Що змінилося, коли вихід став рядком
Технічних змін вийшло три. Кругляк почали приймати з діаметром у накладній, а не просто кубатурою. Вихід став рахуватися по кожній групі окремо. А обапіл і тирса вийшли з відходів у рядок виручки з власною ціною.
- Переговори з постачальником змінили предмет. Раніше торгувалися за сотню на кубометрі колоди. Тепер питають передусім про діаметр.
- Групи діаметра отримали свою маржу. 2 542 ₴, 2 838 ₴ і 2 369 ₴ з кубометра дошки — тепер видно, яку групу брати, коли є вибір.
- Побічні перестали віддаватися за скільки дадуть. 90 м³ обапола — це 37 800 ₴ різниці між дровами навалом і колотими.
- Заточка й постава стали грошима. Поки вихід був один на всю пилораму, графік заточки був питанням охайності. Тепер це 42 000 ₴ на місяць.
Ні нового станка, ні другої зміни, ні підняття ціни на дошку не знадобилося. Знадобилося порахувати вихід по трьох групах і подивитися на результат у кубометрах дошки, а не кругляка.
Висновок для підприємців. Якщо ви купуєте в одній одиниці, а продаєте в іншій, головне ваше число — не ціна закупівлі, а курс обміну між цими одиницями. Поділіть ціну сировини на відсоток виходу, додайте переробку, відніміть побічні — і подивіться, скільки коштує саме та одиниця, за яку вам платять. Дуже часто дешевша сировина виявляється дорожчою, а рейтинг постачальників перевертається. Рахуйте цей курс для кожної групи окремо: середнє по складу не описує жодну з них. Так само працює будь-яка переробка з виходом — м'ясна, зернова, металообробна, розкрій.
Поради наостанок
- Поділіть ціну сировини на вихід, перш ніж її порівнювати. 1 850 ₴ при 48% і 2 250 ₴ при 58% у перерахунку на кубометр дошки майже зрівнюються.
- Рахуйте вихід по групах діаметра, а не одним числом. 48%, 58% і 65% на одній пилорамі — за кожним своя собівартість.
- Поставте обапіл і тирсу в рядок виручки. 329 ₴ з кубометра дошки на тонкій групі — п'ята частина маржі, а не сміття.
- Рознесіть розпил по групах. 640 ₴ на тонкому проти 470 ₴ на товстому: тонке дорожче і виходом, і різами.
- Порівнюйте групи в кубометрах дошки, а не кругляка. 1 540 ₴ і 2 369 ₴ — той самий товстий на другому й на останньому місці.
- Не ставте план від середнього відсотка. 15,7% рентабельності не належать жодній групі — це їхня пропорція.
- Перевіряйте, чи можна купити те, що порахували. 63 900 ₴ першого ходу впираються в те, що середнього кругляка на ринку немає.
Гроші не зникають — ви їх просто не бачите
Про пилораму думають, що все вирішують дві речі: ціна колоди й ціна дошки. Без них не почнеш. Але заробіток вирішує третя — який відсоток колоди доходить до штабеля дошки й скільки коштує те, що не дійшло.
Сама собою ця діра не заростає й у підсумковому рядку не проявиться: рядок показує 281 880 ₴ прибутку, і показує правду. Зате щойно вихід отримує власний рядок по кожній групі, видно головне — найдешевша колода дає дошку дорожчу за ту, яку ви вважали переплатою, а 90 м³ обапола під навісом коштують 37 800 ₴ на місяць.
Як побачити це на своїй пилорамі
Усе, що описано вище, тримається на одному розрізі: не місяць кубометрами, а кожна група діаметра — рядком, де поруч стоять ціна кругляка, вихід дошки й виручка з обапола. Поки собівартість рахується на кубометр кругляка, не видно ні того, що тонкий дає дорожчу дошку за дешевший вхід, ні того, що побічні продукти додають 329 ₴ на кубометр. Коли ті самі дані збираються автоматично, видно маржу на тому кубометрі, який справді продається, — саме для цього власники малого й середнього бізнесу використовують Finmap: щоб бачити фінансову картинку, а не збирати її наприкінці місяця.
Читайте також
- Виробництво деталей: чотири стадії по 96% дають 85,78%
- Виробнича година в меблевому цеху: ціна переробки
Основа теми: Управлінський облік: що це і навіщо власнику
Часті питання
Бо ціна колоди ділиться на вихід, а в дешевої колоди вихід найгірший. У Богдана тонкий кругляк 18–22 см коштує 1 850 ₴ за м³ при виході обрізної дошки 48%, середній 24–30 см — 2 250 ₴ при виході 58%. Додайте розпил, який на тонкому дорожчий (640 ₴ проти 520 ₴ за м³), і сировина з розпилом на кубометр дошки виходить 5 188 ₴ у тонкій групі проти 4 776 ₴ у середній. Після заліку побічних собівартість кубометра дошки — 4 858 ₴ і 4 562 ₴ відповідно. Переплата за дорожчу колоду повертається з лишком, бо кожен пункт виходу важить більше за торг на самій колоді.
Чотири дії. Складіть ціну кругляка й розпил на кубометр колоди. Поділіть суму на відсоток виходу — отримаєте сировину й розпил, що припадають на один кубометр дошки. Відніміть побічні, перераховані на той самий кубометр дошки. Порівняйте з ціною продажу. У тонкій групі це 5 188 ₴ мінус 329 ₴, тобто 4 858 ₴ собівартості, і при ціні 7 400 ₴ маржа — 2 542 ₴ з кубометра. У середній: 4 776 ₴ мінус 214 ₴ дають 4 562 ₴ і маржу 2 838 ₴. У товстій: 5 185 ₴ мінус 154 ₴ дають 5 031 ₴ і маржу 2 369 ₴. Ділити на вихід обов'язково — без цього кроку всі групи виглядають однаково.
У трьох групах Богдана вихід обрізної дошки такий: тонкий 18–22 см — 48%, середній 24–30 см — 58%, товстий 32–40 см — 65%. Решту колоди забирають обапіл і тріска з тирсою, причому в кожній групі три цифри складаються рівно у 100%. Обапіл: 27% на тонкому, 20% на середньому, 15% на товстому. Тріска й тирса: 25%, 22% і 20%. Нічого не губиться — змінюється тільки пропорція між трьома продуктами. Тому з 420 м³ кругляка за місяць пилорама отримує 234,9 м³ обрізної дошки: 72,0 м³ з тонкої групи, 104,4 м³ із середньої й 58,5 м³ з товстої.
Бо це дві різні одиниці, і групи в них вишиковуються по-різному. На кубометр кругляка порядок такий: середній 1 646 ₴, товстий 1 540 ₴, тонкий 1 220 ₴. На кубометр дошки — середній 2 838 ₴, тонкий 2 542 ₴, товстий 2 369 ₴. Середній перший в обох, а товстий із другого місця падає на останнє. Причина в тому, що від середньої групи до товстої ціна колоди росте з 2 250 ₴ до 2 900 ₴, а вихід піднімається лише з 58% до 65% — дорожчання обганяє приріст виходу. Рішення про закупівлю треба ухвалювати в тій одиниці, у якій ви виставляєте рахунок замовнику, тобто в кубометрах дошки.
Більше, ніж здається, і найбільше на тонкій групі. Обапіл іде на дрова по 400 ₴ за м³, тріска й тирса — по 200 ₴. З кубометра кругляка побічні дають 158 ₴ у тонкій групі, 124 ₴ у середній і 100 ₴ у товстій. Але продаєте ви дошку, тому ці ж побічні треба віднести на кубометр дошки — і тоді виходить 329 ₴, 214 ₴ і 154 ₴ відповідно. На тонкому це п'ята частина маржі кубометра дошки. Саме побічні й роблять дошку з найдешевшої колоди дешевшою за дошку з найдорожчої: до заліку в тонкій групі йде 329 ₴, у товстій лише 154 ₴.
Це не описка: 640 ₴ за кубометр на тонкому, 520 ₴ на середньому й 470 ₴ на товстому. Щоб набрати кубометр дошки з тонких колод, їх потрібно більше, і кожна дає свої пропили. Стрічка проходить довший шлях на ту саму кубатуру, швидше тупиться й частіше їде на заточку. Тому тонка деревина дорожча двічі: вона дає найменше дошки з колоди (48%) і вимагає найбільше розпилу на кожен кубометр цієї дошки. Обидва рядки тягнуть в один бік і обидва невидимі, поки розпил живе однією сумою в загальних витратах і не рознесений по групах діаметра.
Двома речами, і жодна не вимагає нової техніки. Перша — схема розпилу під діаметр: не одна постава на всі колоди, а своя під 18 см і своя під 22 см. Друга — заточка за графіком, а не за відчуттям: тупа стрічка веде різ, товщина дошки гуляє, і те, що мало стати обрізною дошкою, іде в обапіл. Ці 4 пункти не з'являються з нічого — вихід, обапіл і тирса завжди дають 100%, тому дошка додає лише за рахунок обапола. Тому в розрахунку стоїть приріст дошки мінус втрачений обапіл по 400 ₴ за кубометр, і разом хід дає 42 000 ₴ на місяць.
На папері це найвигідніший хід, на практиці — найменш реальний. Перевести 150 м³ з тонкої групи в середню означає підняти маржу з кубометра кругляка з 1 220 ₴ до 1 646 ₴, тобто 63 900 ₴ на місяць. Але такого обсягу нема де купити: постачальник продає саме тонкий кругляк, бо рубають те, що дозріло, а середньої групи на ринку стільки немає. Тому цей рядок читають як межу можливого, а не як план. Реально виконуються два інші ходи: колоті дрова по 820 ₴ замість обапола по 400 ₴ дають 37 800 ₴ на місяць, вихід тонкого 48% → 52% дає 42 000 ₴, і разом вони піднімають прибуток з 281 880 ₴ до 361 680 ₴ — у 1,28 раза.
