Що таке коефіцієнт швидкої ліквідності?

Коефіцієнт швидкої ліквідності (також відомий як "кислотний тест") — це консервативніший показник ліквідності, ніж коефіцієнт поточної ліквідності. Він вимірює вашу здатність погасити короткострокові борги, використовуючи лише найліквідніші активи: грошові кошти, дебіторську заборгованість і ринкові цінні папери — без урахування запасів і передоплачених витрат, які потребують більше часу для перетворення на гроші.

Коефіцієнт швидкої ліквідності відповідає на запитання: "Чи можу я оплатити рахунки *прямо зараз*, не продаючи запаси?" Це робить його суворішим тестом фінансового здоров'я, особливо цінним для галузей, де запаси обертаються повільно (наприклад, виробництво), або під час економічних спадів, коли запаси важко продати.

Коефіцієнт швидкої ліквідності вище 1.0 зазвичай вважається здоровим показником — це означає, що ліквідні активи покривають поточні зобов'язання. Значення нижче 1.0 свідчить про потенційний ризик дефіциту ліквідності у разі несподіваних потреб у грошових коштах. Більшість здорових компаній прагнуть утримувати коефіцієнт швидкої ліквідності в діапазоні від 1.0 до 1.5.

Формула

Коефіцієнт швидкої ліквідності = (Оборотні активи − Запаси − Передоплачені витрати) ÷ Поточні зобов'язання

Приклад

Роздрібна компанія має оборотні активи на €150 000 (грошові кошти €50 000, дебіторська заборгованість €40 000, запаси €60 000) і поточні зобов'язання на €100 000. Швидкі активи = €150 000 − €60 000 = €90 000. Коефіцієнт швидкої ліквідності = €90 000 ÷ €100 000 = 0.9. Значення нижче 1.0 свідчить про залежність від продажу запасів для виконання зобов'язань.

Інтеграція з Finmap

Finmap відстежує як коефіцієнт поточної, так і коефіцієнт швидкої ліквідності, допомагаючи вам зрозуміти не лише те, чи можете ви оплачувати рахунки, а й те, чи можете ви робити це без залежності від продажу запасів.